Ризики девальвації гривні у середньостроковій перспективі залишаються суттєвими. Однак в НБУ є розуміння того, як можна буде вирівнювати платіжний баланс – зокрема, методом додаткового оподаткування імпорту.
Про це Delo.ua розповів заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук. Він наголосив: є й інші способи. Зокрема повернення акцизів на пальне.
«Це дозволить знизити обсяги емісійного фінансування дефіциту бюджету. Що додатково стримуватиме нарощування імпорту і відповідно попит на валюту», – зазначив Ніколайчук.
Заступник голови Нацбанку наголосив: регулятор же, зі свого боку, може «коригувати важелі валютного регулювання». Як приклад він навів заборону юрособам, які мають значні валютні залишки на рахунках, купувати валюту для оплати імпорту.
Водночас, зазначив Ніколайчук, рівень інфляції в Україні у 2022 році може виявитися нижчим за 30%. За його словами, за результатами липня і серпня, темпи зростання споживчих цін були «дещо повільнішими за очікування». Серед причин – зниження ціни нафти у світі та з насиченням внутрішнього ринку пальним, «що зменшило його вартість усередині країни».
«Також ми закладали в наш прогноз повернення акцизів на пальне та додаткове оподаткування імпорту на рівні 10%. Цього поки що не відбулося. Тому з урахуванням цих та інших факторів інфляція за підсумками 2022 року може бути нижчою порівняно з нашими попередніми оцінками», – підкреслив він.
За словами Ніколайчука, все залежатиме від того, «наскільки баланс попиту та пропозиції на валютному ринку, рівень резервів НБУ та інші фактори дозволять підтримувати курсову стабільність». Ці ж, «а також інші», чинники, наголосив він, впливатимуть на інфляційні процеси не лише до кінця поточного року, а й 2023-го.
Тим часом наразі інфляція в Україні продовжує зростати. Якщо у липні вона сягала 22,2% (порівняно з липнем-2021), то у серпні – вже 23,8% (порівняно з серпнем-2021). Це призвело до суттєвого подорожчання практично всіх продовольчих товарів та послуг. Насамперед йдеться про овочі – порівняно з серпнем 2021 року, вони подорожчали на 112,4%. «Комуналка» ж за рік зросла в ціні на 3,9%.
За даними Держстату, загальне подорожчання продуктів харчування порівняно з липнем-2021 становило 30,7%. При чому, здорожчало все:
хліб та хлібопродукти – на 37,9%; хліб – 25,6%; макаронні вироби – 30,7%; м'ясо та м'ясопродукти – 20,3%; риба та продукти з риби – 37%; молоко – 20,1%; сир та м'який сир – 21,6%; яйця – 5,8%; масло – 25,6%; олія соняшникова – 8,9%; фрукти – 28,4%; овочі – 112,4%; цукор – 22,3%.