Право працівників на відпустку передбачено Кодексом законів про працю та Законом України «Про відпустки». Статтею 4 Закону України «Про відпустки» передбачено такі види відпусток:
1. Щорічні відпустки:
• основна відпустка;
• додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
• додаткова відпустка за особливий характер праці;
• інші види відпусток передбачені законодавством.
2. Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням.
3. Творча відпустка:
• відпустка для підготовки та участі в змаганнях;
• відпустка окремим категоріям ветеранів війни.
4. Соціальні відпустки:
• відпустка в зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• відпустка в зв’язку із усиновленням дитини;
• додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А 1 групи; 5. Відпустка без збереження заробітної плати.
Незалежно від того, про який вид відпустки просить працівник, заява має бути написана ним власноручно, на ім’я керівника, в заяві має бути зазначено: від кого (прізвище, ім’я, по батькові (повністю), посада); викладено прохання про відпустку, на який з видів відпусток працівник претендує, за який період, а також обумовлена тривалість і час надання відпустки. Під заявою про відпустку повинен стояти підпис заявника і дата.
Надання щорічних відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим органом (за наявності такого) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток в межах, установлених графіком, погоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Якщо у графіку відпусток, з яким були ознайомлені працівники під розпис, вказане конкретне число початку відпусток працівників, то окремо повідомлення про дату початку відпустки не направляється. Як правило, графіки відпусток складаються щороку, на початку календарного року.
Звертаємо увагу на те, що працівники, час відпусток яких визначається графіками, мають право йти у відпустку в обумовлений термін без додаткового подання заяв про надання відпусток. Законодавство про працю не вимагає їх подання. А для роботодавця (сектору персоналу) підставою для наказу про надання відпустки у цьому випадку буде затверджений графік відпусток на поточний рік. При цьому у наказі має бути визначений конкретний період відпустки працівника.
Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Не використану частину відпустки має бути надано працівнику, як правило до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Відкликання із щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відведення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства та в інших випадках передбачених законодавством.
Валерій КАЖУКАЛО, головний державний інспектор з питань праці.