Яке головне завдання має виконувати сучасна школа?
Передусім — підготувати майбутніх успішних громадян, які зможуть повністю реалізуватися в суспільстві, стати заможними і щасливими у власній державі.
Чи забезпечує вона таку мету, щоб наші діти отримували в школі лише потрібні для подальшого свого становлення знання і навички, звільнилися від непотрібного? Навряд, якщо враховувати той факт, що нинішня освітянська система має ще радянський зразок, який тоді відповідав певним потребам індустріальної епохи. Діяли заводи та фабрики, для яких потрібно було продукувати мільйони слухняних і бездумних виконавців, а цьому і слугувала система, котра суперечить природі дитини, її розвиткові. Дитині притаманна енергія, веселощі, гра, сміх, біганина, але наша педагогіка побудована так, де часто немає місця для розвитку індивідуальності, особистості, власної думки.
Часто серед батьків можна почути таку думку: «сучасний процес навчання побудований так, що дитина постійно завантажена безглуздою роботою». У той час, коли світ дуже швидко розвивається, інформація швидко старіє і стає непотрібною, все ціннішим стає вміння навчатися самостійно, чому якраз і не вчать у сучасній українській школі. І це не докір переважній більшості талановитих педагогів, які віддають частину себе дітям і своїй професії. Це вимога часу, яка стоїть перед українською владою.
18 серпня Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич презентувала концепцію «Нової української школи», діалог щодо якої триває вже три роки. У своєму коментарі міністр заявила, що головною ідеєю концепції є перехід від школи, яка «напихає» дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи компетентностей, яка враховуватиме індивідуальні здібності дитини.
«Щоб концепція «Нової української школи» була успішно впроваджена, керівники освіти в об’єднаних територіальних громадах та районах, директори шкіл мають стати лідерами змін у середній освіті. На цьому під час виступу на громадській студії «Стратегія розвитку освіти в ОТГ: регіональний дискурс, — нещодавно наголосив заступник міністра освіти Павло Хобзей. — Нова українська школа — це наша спільна реформа, і тільки в співпраці ми можемо досягнути результатів. Саме керівники, насамперед, директори шкіл, мають вести колектив до змін».
Що світить директорам та педагогам?
За новою концепцією освіти, директори отримають більше свободи у вирішенні кадрових питань, більше обов’язків з організації навчального процесу, включно із навчальними планами і програмами школи. Втім, потрапити на посаду директора можна буде лише через конкурс. Такий принцип вже запроваджений і в галузі культури. Так, особа, яка претендує на посаду керівника того чи іншого закладу, має запропонувати конкурсній комісії не лише свій досвід роботи, фаховість і вміння, а й найкращий перспективний план розвитку закладу, інноваційність у підходах до роботи з дітьми.
Крім того, влада керівників навчальних закладів буде врівноважена громадським самоврядуванням у закладах освіти та наглядовими радами. Так, частині директорів «старого ґарту» та консервативних поглядів буде складніше працювати в нових умовах. Комусь, можливо, доведеться розпрощатися з «кріслом». Тим же, хто прагне розвиватися як професіонал і розвивати свою команду, відкриється чимало нових можливостей.
Для педагогічних працівників нова концепція гарантує академічну свободу, заохочує педагогічну ініціативу — включно з розробленням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій. За педагогами офіційно закріплено право на індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та ін.) діяльність за межами закладу освіти.
Із попередніх спостережень на таких майданчиках як EdCamp, численних освітніх форумах в Україні є не менше 5-7% вчителів, які вже тепер привносять елементи «Нової школи» в свою практику і з нетерпінням очікують, коли впадуть бюрократичні перепони і можна буде розвантажитися від обтяжливих звітів і паперів і вивільнити більше часу на підготовку до занять. Таких вчителів все ще небагато, вони нерідко стикаються з обструкцією як з боку консервативних колег, так і окремих батьків.
Тут слід визнати, що впровадження «Нової української школи» справді вимагатиме від педагогів додаткових ментальних зусиль, ініціативи, свіжих підходів, але й збільшує діапазон можливостей для того, щоби ці зусилля були гідно винагороджені.
Нині в Україні вже є сто шкіл, які увійшли до пілотного проекту та почали впроваджувати концепцію «Нової української школи» на своїй базі. Є серед них і чотири школи Черкащини. На жаль, це не шполянські школи. Чому? Постараємось розібратися в наступних публікаціях «Шполяночка +».
Чи готові школи Шполянщини до нового навчального року?
Що стосується шкіл Шполянської ОТГ, то нині, згідно з чинним законодавством, що регламентує функціонування об’єднаних територіальних громад, відбувається процес передачі семи навчальних закладів, які знаходяться на території Шполянської ОТГ з балансу районної комунальної власності у власність ОТГ.
Як пояснила начальник відділу освіти, у справах сім'ї, молоді та спорту, культури й туризму Шполянської міської ради Ірина Каландирець, йдеться про 4 міські школи, Кримківський та Скотарівський НВК, а також міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Вже після остаточного переходу цих об’єктів у власність громади міська рада вивчатиме всі матеріальні потреби цих закладів та плануватиме їх забезпечення. А втім, вже у липні із міського бюджету депутати спрямували по 15 тис. грн кожній із міських шкіл на проведення дрібних поточних ремонтів.
Що ж стосується шкіл Шполянського району, то в нинішньому році, як і завжди, видано розпорядження райдержадміністрації про перевірку готовності закладів освіти району до роботи в 2017-2018 навчальному році, яким затверджено і склад комісії та перелік завдань. Як правило, комісія з прийомки шкіл має скласти відповідний акт із зазначенням стану виконання всіх вимог законодавства: стану будівель, споруд та інженерних мереж, опалювальної системи, котелень, умов зберігання твердого палива, стану освітлення та електромережі. Комісія також має перевіряти зміцнення навчально-матеріальної бази викладання шкільних дисциплін, дотримання санаторного законодавства, правил пожежної безпеки, благоустрою, стану їдальні та буфету, майстерень, спортивних баз, бібліотек, наявності і стану внутрішніх туалетів та багато іншого.
Однак цьогоріч, очевидно, щось «пішло не так». Уперше за багато років комісія попросту не здійснює об’їздів та не перевіряє виконання вищеназваних вимог. Хоча на офіційному сайті Шполянської РДА періодично з’являються фото голови РДА Володимира Потапенка, який сам особисто оглядає школи, хвалить директорів та відзначає їхні здобутки, не забуваючи, звичайно, й свої. «А хто ж складає акти? Невже сам?» — дивуються освітяни, не розуміючи, як без спеціалістів у різних сферах, які формують комісію, можна зробити об’єктивний висновок про готовність школи до навчального року?! Не те, щоб дуже й хотілося освітянам контролю, тим не менш це один із шансів отримати хоч якусь фінансову допомогу з профільних управлінь. Адже перелік вимог до шкіл, справді, дуже значний, і щоб відповідати їм, директору і трудовому колективу потрібно докласти титанічних зусиль, а головне — віднайти на все це достатній ресурс. І тут треба проявляти неабиякий талант здобувача і лавірувати між молотом й ковадлом, враховуючи непрості політичні реалії місцевого ґатунку.
Хочеш жити — умій крутитися! Тож у директорів є декілька джерел добутку: бюджетні кошти сільської, районної рад, батьківські благодійні внески та спонсорська допомога від суб’єктів бізнесу, яка сьогодні покриває чи не найбільшу частину витрат.
Так, серед лідерів соціального партнерства: ГК «ЛНЗ» — понад 100 тис. грн., ТОВ «Агро-Шанс» — 50 тис. грн та СТОВ «Урожай» — 30 тис. грн. Менші суми надали школам і деякі інші орендарі земель району.
Та не кожна школа району має однакові умови для виживання. Є такі школи, яким везе більше, де працює соціально-відповідальний бізнес, а є ті, які повністю обділені увагою соціальних партнерів.
Та маємо надію, що мрія заступника міністра пана Хобзея таки реалізується і директори шкіл більшу частину часу займатимуться навчально-виховним процесом, а не майновими та господарськими питаннями та пошуком грошей, щоб потім приїхав пан Потапенко і похвалив!
Марія ОСИКА
Така корова потрібна самому!?
Під час підготовки проекту рішення Шполянської районної ради про передачу навчальних закладів, що перебувають на території Шполянської ОТГ, з балансу району на баланс новоствореної ОТГ, виник опір з боку представників райдержадміністрації, які, незважаючи на вимоги законодавства, вирішили не віддавати в громаду міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Чому ж так не хотілося РДА передавати Шполянській громаді цей об’єкт?
У кулуарах владної установи йшлось про якісь «свої плани» на цей заклад, оскільки в ньому базується значна господарська база. Як в одному відомому мультфільмі: «така корова потрібна самому». Подейкували і про «бажання» начальника відділу освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту Павла Вербівського зайняти місце директора МНВК у разі зміни влади в районі, оскільки нинішній директор має дуже поважний вік.
Та, незважаючи на всі «хотєлки», викрутити руки депутатам районної ради і голові Олександру Кузубу при підготовці проекту рішення сесії райради таки не вдалося. Закон завадив! Тож «завзятим господарникам», як кажуть, урвалося!