«Шполянщину увагою не обділю», – Сергій Струк про своє головування у Звенигородській райраді

Улітку минулого року в рамках адміністративно-територіальної реформи на Черкащині замість 20 районів було утворено лише чотири. Таким чином Шполянщину приєднали до укрупненого новоутвореного району з центром у Звенигородці. Вже восени на чергових місцевих виборах до нової районної ради шполяни делегували кількох своїх представників. Серед них – колишній голова Шполянської РДА, депутат Шполянської районної ради Сергій Струк, якого згодом депутатською більшістю було обрано головою Звенигородської районної ради. Які перед собою ставить задачі, що найперше вдалось зробити на посаді, яка атмосфера панує в депутатському корпусі та чи знаходить новообраний голова спільну мову з громадою, він розповів у короткому інтерв’ю «Шполяночці+».

– Чи було для вас несподіванкою ваше обрання головою райради?

– По великому рахунку так. Адже в мене не було намірів і я не претендував на цю посаду. Проте на спільній нараді депутатських фракцій було прийнято рішення висунути кандидатуру голови від найбільшої фракції – ВО «ЧЕРКАЩАНИ», від якої я власне і балотувався. Згодом на засіданні самої фракції було визначено мою кандидатуру. Як наслідок такої спільної думки, на сесії райради усіма присутніми депутатами мою кандидатуру було підтримано. На мою думку, вибір упав саме на мене через наявність великого керівного досвіду в органах державної влади, крім того, я тривалий час був депутатом. Тобто визначну роль відіграв досвід роботи та розуміння алгоритмів діяльності органів місцевого самоврядування.

– Об'єднаний район – це не тільки велика відповідальність, а й нові проблеми. Що турбує жителів Шполянщини, Вам відомо. А от чи встигли вже ознайомитися з проблемними питаннями всього району?

– За місяць перебування на посаді я, звісно, у повному обсязі ще не встиг осягнути масштаби наявних проблем. Тим паче, що Звенигородський район має нові адмінмежі, його суттєво укрупнено в рамках реформи. Проте навіть за цей короткий час уже визначив для себе пріоритетні напрямки. Їх усього чотири. Перше і найболючіше для людей – це, звісно, дороги, те, що всі постійно бачать і відчувають на собі. Дороги державного значення інтенсивно ремонтуються, і це бачать. А от мережа доріг районного та місцевого значення перебуває у неналежному, а подекуди в катастрофічному стані. На них ніколи не витрачали коштів. Інколи робили ямкові ремонти. Але при нинішньому інтенсивному автомобільному трафіку такі латки вже неефективні.

Друга проблема – утримання загальноосвітніх шкіл. Вартість утримання кожного учня, його навчання – це чималі суми. І це питання потрібно буде вирішувати цілий рік, оскільки навчальний процес є перманентним.

Третє – це медична реформа і відповідно її реалізація на території новоствореного району, функціонування належним чином ФАПів, медичних закладів первинної та вторинної ланки. Нині в рамках реорганізації окремі установи закриваються та розформовуються, що спричиняє обурення людей та медичного персоналу. Це все потрібно вирішувати комплексно, раціонально, виважено, аби не допускати соціальної напруги та забезпечити надання жителям району професійних та якісних медичних послуг.

Наступне питання – це соціальна адаптація військовослужбовців, які проходили службу в зоні АТО/ООС. Їх потрібно залучати до мирного життя, забезпечувати їхні соціальні права, надавати вчасну психологічну підтримку. Адже на Сході, захищаючи нашу державу від російського агресора, вони жертвують власним здоров’ям, а подекуди і життям.

Це основні напрямки, на які потрібно звернути увагу насамперед.
Вже зараз я намагаюсь як голова Звенигородської районної ради проводити зустрічі з головами об’єднаних громад, які входять до складу району. Шукаємо спільну мову, визначаємо напрямки роботи, у тому числі окреслені вище. Безумовно, є певні нюанси, але порозуміння і з тими, з ким уже зустрічався, і з тими, що лише планую, знаходимо.

Проводимо і роботу у контексті налагодження співпраці з великими підприємствами, які провадять свою діяльність на території району. Насамперед, звісно, це такі агрогіганти як Група компаній «ЛНЗ» та агрохолдинг «МХП». До них і до цього не виникало питань як до соціально відповідального бізнесу та платників податків. Зараз теж знаходимо розуміння і маємо напрацювання для подальшої діяльності.

– Над чим плануєте працювати не тільки як голова ради, а в першу чергу як депутат, якому довірити голоси ваші виборці?

– Виконання своїх депутатських обов’язків я не полишаю. Насамперед, я йшов у депутати, аби представляти інтереси свої виборців – шполян. Відповідно, мені доведеться приділяти цьому неабияку увагу. При цьому потрібно буде дотримуватись виваженості у своїх діях, аби не допустити перекосу інтересів. Тож у першу чергу спрямовуватиму діяльність на консолідацію депутатського корпусу для вирішення нагальних питань громади Звенигородського району. Однак у будь-якому випадку не обділю Шполянщину своєю увагою.

– На які питання звертатимете увагу?

– Найголовніше – це відповідально ставитись до обов’язків депутата. Це і питання соціального захисту незахищених та пільгових категорій населення; медицини; освіти; розвитку інфраструктури населених пунктів Шполянщини. Ось буквально минулого тижня до бюджету Звенигородського району надійшли невикористані кошти, виділені минулого року на Шполянську районну лікарню ім. братів Коломійченків. Тому зараз прикладу максимум зусиль, аби ці кошти було знову направлено на забезпечення потреб медзакладу.

– Яким було перше доручення на новій посаді?

– Першим моїм дорученням стало забезпечення опалення в сільському НВК Шевченківської ОТГ. У грудні там була загроза зриву навчального процесу через відсутність електроенергії та опалення. Цю проблему ми вирішили. Тому зараз повноцінно функціонують і школа, і дитячий садочок при цьому комплексі.

– Як на сьогодні оцінюєте склад депутатського корпусу?

–Депутатський корпус складається з п’яти фракцій та двох депутатських груп. Всі обранці, які отримали довіру своїх виборців, – це люди з великим досвідом роботи. Вони представляють широкий фаховий спектр – освітяни, медики, управлінці, підприємці, спеціалісти в галузях промислового розвитку та сільського господарства, будівельники. Тому, на мою думку, цей склад ради дуже якісний, що убезпечує від прийняття необґрунтованих або непрофесійних рішень. Упевнений, що подальша співпраця буде ефективною та результативною.

– Чи можна вже зараз говорити про формування більшості?

– Складно сказати. Відбулось лише дві сесії. З огляду на них, рішення приймаються без розбіжностей і майже одностайно. Усі депутати розуміють, що насамперед зусилля потрібно спрямувати на розвиток Звенигородського району та вирішення нагальних проблем. Тож і надалі, думаю, більшість для цього ми матимемо.

–Якою бачите роль районної ради за умов, коли існують ОТГ?

– Згідно з законодавством, райрада має лише дві функції – ліквідаційну (ліквідація райрад у розформованих районах) та завершення процесу передачі комунального майна. В подальшому, я вважаю, найголовніша роль районної ради – об’єднавча. Віднайти ту управлінську і адміністративну нішу, яка дасть можливість об’єднаним громадам вирішувати власні питання та суперечки і при цьому спільно працювати на розвиток всього району. По суті бути арбітром, який прийматиме конструктивне рішення.

– Як райрада співпрацює із РДА, чи є взаєморозуміння?

– Зараз райдержадміністрація теж знаходиться у стані реорганізації. З нинішнім керівництвом налагоджено нормальні робочі стосунки, не виникає конфліктних ситуацій. І в подальшому, по завершенню реформування, я думаю, знаходитимемо спільну мову.

Спілкувався Сергій Зубатов