Україна наразі суттєво відстає за своїми макроекономічними показниками від більшості розвинених держав світу, у тому числі й представників колишнього «соціалістичного табору» на кшталт сусідньої Польщі.
На думку оптимістично налаштованих експертів, можливість для «різкого стрибка» вперед у нас таки залишається, навіть попри всі негаразди, в тому числі й пов’язані з втратою частини території і війною.
Ключ до успіху, на їхню думку, лежить в енергетичній площині, — станом на сьогоднішній день чи не найпроблемнішій сфері нашого народногосподарського комплексу.
Аби домогтися успіхів, аналітики радять нам суттєво збільшити використання відновлюваних джерел енергії, як це робить сьогодні низка найбільших держав світу з найшвидшими темпами розвитку.
Жити, як у Польщі!..
За даними Українського інституту майбутнього, вітчизняна економіка своїми темпами розвитку суттєво поступається нашим найближчим конкурентам. Так, глобальна економіка зростає приблизно на 4% упродовж року, а наша — всього лише на 3%.
Середня зарплата в Україні становить 325 доларів, а в сусідній Польщі — 1340 доларів, в Естонії — 1555 доларів, середня у Європі — 2715 доларів. Розмір ВВП — 131 млрд. доларів, а у перерахунку на людину — 3428 доларів. У Польщі цей показник становить близько 15 тис. доларів.
Утiм, на думку експертів Інституту, оптимістичний сценарій на 10 років цілком можливий, — за умови, що Україна вдало скористається своїми ресурсами і перебуватиме у фокусі світових трендів.
Тобто врахує економічні, технологічні, соціальні й політичні тенденції. Згідно з їхніми розрахунками, до 2030 року можна помножити ВВП України в 7,6 раза, — до 1 трлн доларів. У цьому випадку на кожного жителя України у рік припадатиме 27 тис. доларів, що приблизно відповідає сьогоднішньому рівню Іспанії, зарплати і пенсії теж зростуть у рази.
Але щоб стати на цей шлях, необхідно дотримуватися світового тренду, за яким енергетику треба активно переводити на відновлювані рейки.
За підсумком 2018 року в Україні було запущено в експлуатацію 646 МВт сонячних станцій, усього ж за цей період до роботи приступили 742 МВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії. При цьому в країнах ЄС за цей же період часу було введено в експлуатацію 20,5 ГВт потужностей «зелених» електростанцій, із яких 8 ГВт «сонця», і 10,4 ГВт — «вітру».
Шляхом США...
Причому в більшості західних держав цей процес набуває швидкості. Станом на сьогодні ціна інвестицій у відновлювану енергетику, нове обладнання є набагато меншою, ніж у традиційну.
А тому вже 50 країн заявили про повний перехід на зелену генерацію. За розрахунками президента компанії Energy Watch Group Ханса-Йосефа Фелла, для України, де частка відновлюваної енергетики становить лише 2,72%, також реально до 2050 року отримати більшість електрики на вітряних і сонячних електростанціях. І це, як вважає експерт, питання політичної волі, а не технологічних або економічних можливостей.
І вже до 2035 року показник «2,72» на державному рівні планується збільшити до 25%. Традиційні види палива — вугілля, газ, нафта і нафтопродукти, замінять на поновлювані джерела. А в транспортній галузі Україна має відмовитися від двигунів внутрішнього згоряння і перейти на екологічний транспорт.
У Сполучених Штатах Америки цей процес проходить значно швидше: потужності відновлюваної електроенергії з кожним роком зростають на 1%, а зелені джерела там уперше в історії цієї держави обігнали вугільні.
Так, у квітні нинішнього року загальна генеруюча потужність американських електростанцій на базі вугілля становила 257,48 ГВт, сумарна ж встановлена потужність відновлюваної електроенергії, включаючи сонячне світло, водні потоки, вітер і геотермальну теплоту, досягла 257,53 ГВт.
Таким чином частка потужностей електростанцій на базі відновлюваних джерел енергії склала 21,56%, тоді як частка вугільних електростанцій знизилася з 23,04% до 21,55%.
Експерти відзначають, що на частку зеленої енергії в США до 2022 року припадатиме майже чверть усіх наявних у Штатах встановлених потужностей, а споживання вугілля, за даними Управління з енергетичної інформації США, досягло найнижчого за останні 40 років рівня.
Хто і як оплатить ВДЕ?
Тим часом аналітики ринку підрахували: Україна має значний технічно досяжний потенціал виробництва енергії з поновлюваних джерел. Цієї енергії вистачить, щоб замінити близько 69 млн тонн нафти на рік. Тобто за шість років частка відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива зможе замінити понад 22 млн тонн нафтового еквівалента.
Одним із механізмів, який міг би прискорити розвиток відновлюваної енергетики у нашій державі, вважають продаж так званих зелених облігацій. Нещодавно Державна агенція з енергоефективності та енергозбереження на засіданні Міжвідомчої робочої групи представила проект розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції впровадження ринку «зелених» облігацій в Україні й затвердження плану заходів щодо її реалізації, розробленого відповідно до Енергетичної стратегії України до 2035 року.
«Зарубіжні інвестори хочуть бути впевнені в чесних правилах гри на ринку зелених «облігацій, тому концепція і план дій України щодо впровадження відповідного ринку містять кращі світові практики і стандарти», — написав на своїй сторінці у «Фейсбуцi» голова відомства Сергій Савчук. Партнером держави у цьому проекті виступає Європейський інвестиційний банк, керівник його представництва в Україні Жан-Ерік де Загін заявив: банк зацікавлений у покупці перших українських «зелених» облігацій, якщо вони відповідатимуть міжнародним стандартам.
Як пояснює експерт Ігор Черкашин, Всесвітній банк запровадив термін «зелена облігація» в 2008 році, коли запустив Стратегічні рамки для розвитку та зміни клімату, створивши екомаркування нового виду позик для фінансування проектів та програм у сфері сталого розвитку.
З тих пір, за його словами, ринок зелених облігацій значно виріс, і, згідно з ініціативою «Кліматичні облігації», міжнародної організації, що займається мобілізацією ринку облігацій для вирішення проблем зміни клімату, фінансові установи випустили близько 155,5 млрд доларів у вигляді зелених облігацій упродовж 2017 року. Але попри це, зелені облігації становлять менше половини відсотка світового ринку облігацій.
Новий інструмент і нові правила
«Різні визначення для зелених облігацій наразі бентежать і стримують інвесторів, — коментує доктор Джон Шіделер, голова технічного комітету ISO/TC 207. — Нове сімейство стандартів ISO, включаючи ISO 14030 Зелені облігації значною мірою допоможе вирішити такі проблеми». Наприклад, дозволить організаціям визначати і повідомляти витрати і вигоди, пов’язані з їх екологічними аспектами, впливами та залежностями від природних ресурсів. «Зростає прагнення до оцінки природного капіталу, а також необхідність проводити грошову оцінку екологічних аспектів і впливів організації», — пояснює Мартін Бакстер, голова підкомітету ISO/TC 207 SC 1.
Нові стандарти, які зараз перебувають на стадії розробки, допоможуть оцінити та розкрити ризики, пов’язані зі зміною клімату для інвестицій, забезпечать еквівалентний рівень довіри і однаковості для забезпечення зелених облігацій, спиратимуться на принципи зелених зв’язків і стандарт кліматичних зв’язків Ініціативи за кліматичними зв’язками.
Європейська експертна група високого рівня зі сталого фінансування рекомендувала Європейській комісії розробити стандарт для зелених облігацій, який, окрім іншого, забезпечить гарантію того, що зелені облігації, випущені відповідно до нього, принесуть екологічні вигоди, вселяючи впевненість в інвесторів.
«Таким чином, якщо економіка і торгівля лежать в основі цивілізацій, то об’єднання економіки з управлінням навколишнім середовищем має вирішальне значення, якщо ми хочемо жити стабільно, — констатує експерт, наголошуючи: — Головне — не починати вигадувати свій велосипед, як це у нас вийшло із «Фондом імені енергоефективності», а діяти точно за міжнародними стандартами».
...Тим часом оголошена поза законом Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, видала черговий документ, який має визначити роль і місце відновлюваної енергетики під час запровадження ринку електроенергії. Що, як відомо, мало стартувати вже 1 липня нинішнього року, але який, iмовірно, відкладено.
За цим рішенням, до початку роботи державного підприємства «Гарантований покупець» викуп усієї електроенергії, виробленої за «зеленим тарифом», здійснюватиме ДП «Енергоринок». Під дію закону потрапляють усі об’єкти електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії — вироблену лише мікро-, міні- і малими гідроелектростанціями), за встановленим зеленим тарифом або за аукціонною ціною.
ВДЕ власного виробництва
У Верховній Раді України зареєстрували законопроект, що захищає інтереси власників домашніх сонячних електростанцій, у тому числі й збудованих на землі.
Як зазначили профільні експерти, ухвалення цього документа дозволить отримувати зелений тариф для наземних станцій потужністю до 30 кВт, незалежно від місця їх розміщення. При цьому ставка зеленого тарифу для цих станцій залишається незмінною, попри те, що раніше передбачалося знизити її на 10%, — 18 євроцентів за кВт-год.
Нові технології: водень, вітряки, ГТС
Ще один напрям нетрадиційної енергетики, окрім сонячної і вітрової, який намагаються розвивати в Україні, — воднева. Як відомо, в Національній академії наук України виділили рекордні три мільйони гривень на підтримку водневих проектів.
Наступним кроком має стати розробка українського законодавства. Українська Воднева Рада спільно з Інститутом відновлюваної енергетики розробляють і співфінансують практичну програму секторальної інтеграції водню в економіку України.
Зокрема, завершується розробка дорожньої карти щодо впровадження водневих технологій в основні галузі економіки України. Ведеться робота над концепцією розвитку водню в Україні до 2035 року і національним планом дій у відновлюваній енергетиці на 2020—2030 роки.
Українські фахівці вивчають водневі технології з 1980 року. Ще в 1995 році вони разом iз данськими колегами розробили та запустили першу вітроводневу станцію в Європі в Фолькецентрі (Данія). Тепер учені отримали можливість використовувати свої знання для розвитку країни. Сучасні наукові дослідження водневих технологій включають: отримання водню, його накопичення, зберігання, транспортування та використання.
На думку експертів, найважча технологічна проблема — отримання водню, найефективніший і найекологічніший метод — електроліз води. У ролі первинного джерела електроенергії може використовуватися надлишкова електроенергія поновлюваних джерел або пікова енергія традиційних станцій. Ще один важливий момент — зберігання водню.
Задля отримання замкнутого технологічного ланцюжка необхідно створити енергоакумулюючі системи на основі відновлюваних джерел енергії. Зокрема, у важкодоступних для подачі електроенергії районах, що мають найбільший потенціал щодо відновлюваних джерел енергії.
Водень можна зберігати у стислому або рідкому стані, а також у гiдридах металів. Найвигідніший варіант зберігання і транспортування водню — як добавки до природного газу через існуючі системи трубопроводу. Такий метод може забезпечити наповнення української газотранспортної системи, підвищивши при цьому якість і екологічність газового палива.
Передбачається, що використання потенціалу відновлюваної енергетики в поєднанні з водневими технологіями дозволить Україні не тільки відмовитися від імпорту природного газу і бути енергетично незалежною державою, а й експортувати в країни ЄС новітній енергоносій. «Україна Молода»