У Іскреному мирили «Кайдашеву сім’ю»

Спалахи непорозумінь і суперечок справа звичайна для будь-якого колективу. Є ті, що тліють роками, отруюючи внутрішню атмосферу, а є й ті, що вибухають одразу, посилюючись взаємними звинуваченнями та образами. Добре, коли протистояння завершується примиренням, а його учасники знаходять спільну мову та порозуміння. Сподіваємось, що так врешті-решт буде і у селі Іскрене, де не на жарт розлаялися між собою працівники місцевого дитсадка та батьки його вихованців. Дійшло до того, що до примирення довелось залучити керівництво Шполянської районної ради. В чому ж таки справа і що не поділили в Іскреному, з’ясовувала «Шполяночка +».

А справа проста. Систематичні сварки та непорозуміння між сільським головою Миколою Остапчуком та завідуючою Іскренським дитячим садком призвели до радикальних дій — останню було звільнено з посади. Ініціативу сільського голови тоді підтримав і депутатський корпус сільради. Проте вже незабаром суд визнав звільнення неправомірним та відновив звільнену на посаді. Завідуюча знову повернулась у дитсадок, але віз і нині там — спільну мову учасники конфлікту не можуть знайти і нині.

Саму колізію із звільненням Микола Остапчук пояснює особливостями розподілу функцій між сільською радою та органами районної освіти, оскільки призначає завідуючу на посаду відділ освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту Шполянської райдержадміністрації, а зарплатню сплачує сільська громада. Це фактично й стало підставою для судового рішення, ще й вдарило по бюджету села, оскільки довелось сплачувати штрафи. Голова визнає своє порушення але каже, що іншого виходу просто не бачив.

— Повернення завідуючої на посаду лише посилило конфлікт  у селі. Я розумію, що можу як сільський голова не влаштовувати когось, всім гарним не будеш. Але ж знайти спільну мову із батьками дітей, односельчанами у неї теж не виходить, а це не те що не гасить конфлікт, а навпаки роздмухує його, — каже Микола Остапчук.

Уже після поновлення на посаді завідуючої з дитсадка втекла дитина. Перелякались і батьки, і вихователі. Добре, що дитину знайшли та з нею все гаразд. Та от тільки дитина втекла через дірку в огорожі дитсадка. І батьки слушно обурились, задаючи питання — хто винен? Сільрада кошти на ремонт виділила в повному обсязі, а завідуюча стверджує, що не має можливості їх освоїти на ремонт, бо не має для цього робочої сили.

Односельчани здивовані такою позицією керівниці, адже хто, як не вона, має бути в першу чергу зацікавлена в ремонті закладу.

— Завідуюча це не стільки старший вихователь за дітьми, а у першу чергу адміністратор, господарник, що повинен перейматись станом дитсадка від останнього ліхтаря у підвалі до особливостей навчально-виховного процесу, — обурюються іскренці.

Допомогти розібратись в проблемі, на останню сесію сільської ради, приїхала заступник голови Шполянської районної ради Лідія Татарина, яка поспілкувалась з кожною із сторін та закликала обидві до консенсусу та співпраці.

   — Для того, щоб знівелювати протистояння в Іскреному, самим селянам потрібно передусім зрозуміти, що вони — одна громада, адже їх конфлікти відображається в першу чергу на дітях, — коментує ситуацію Лідія Татарина. — Послухавши кожну сторону, на думку відразу спадає сюжет відомого українського класика — Кайдашевої сім’ї. І поки кожна із сторін шукає крайнього, ми домовились з депутатами сільської ради, що вони встановлять лад у селі.

Тож є сподівання, що ця «війна» таки буде завершена вже найближчим часом, а сторони конфлікту «підпишуть мирову».

Марія ОСИКА