Володимира Нанаєва знають більшість шполян. Крім того, що це дійсно, майстер з золотими руками, він ще й активний учасник усіх громадських ініціатив, які проводяться в місті, справжній його патріот. Вироби майстра ковальського ремесла прикрашають не лише двори й оселі наших співгромадян, а й громадські місця, храми.
Кований іконостас, який він нині виготовляє для церкви Різдва Пресвятої Богородиці Української православної церкви Київського патріархату, єдиний не лише в Україні, а й у світі.
Те, що метал можна плавити, заливати в форму, штампувати, гнути, скручувати, кувати, чеканити, я знала. Як і те, що з нього можна одержувати ковані вироби — наприклад, решітки, ворота, перила до сходів і т.д. Та мені, як жінці, важко було уявити, як з металу — цього холодного, важкого, жорсткого матеріалу, можуть народжуватися вишукано-ніжні сувеніри з різноманітними візерунками, квіти, птахи, жучки, метелики. Та як насправді гарно виглядають меблі з кованого металу, які надають дизайну романтичності та особливого стилю. А ще складніше було уявити кований іконостас ручної роботи, про виготовлення якого вже давно розповідали віряни. Та це до того часу, поки я не познайомилась з майстром, який холодний метал перетворює на витвори мистецтва — Володимирем Арсентійовичем Нанаєвим.
І для сім’ї — підтримка, і для творчості — широке поле діяльності
Перш ніж зупинитися на цьому виді діяльності, Володимир Арсентійович спочатку пробував займатися виробництвом цвяхів. Щоправда, недовго — 4 роки. Справа виявилась неприбутковою і нецікавою. Йому хотілося продовжувати працювати з металом, бо за фахом він технолог зварювального виробництва з металу, а ще — прагнув спробувати щось таке, де можна було б проявити свою фантазію.
Спілкуючись зі своїми У майстра з золотими руками
Володимира Нанаєва холодний метал перетворюється на витвори мистецтва друзями та відвідуючи тренажерні зали, загорівся ідеєю виготовляти тренажери. Сам робив креслення, виготовляв конструкції і складав їх. Це здалося майстру доволі цікавим, до того ж, з’явилося багато замовлень щодо виготовлення тренажерів для спортивних залів столиці та інших міст. Та коли все, до чого прагнув на цій ділянці роботи, освоїв, захотілося знову чогось нового і досі незвіданого.
Так десять років тому він почав освоювати ковальську справу. А згодом зрозумів, що це саме те, про що мріяв давно і де хотів би реалізувати себе. Бо і для сім’ї є підтримка, і для творчості — безмежне поле діяльності.
Земельну ділянку для будівництва майстерні Володимир Нанаєв придбав ще на початку 90-их, коли розпочав підприємницьку діяльність. Збудував тут кілька приміщень. Одне нині використовується під кузню, інше — його творча майстерня, що розділена на кілька зон — зала, де народжуються ідеї для творчості і зберігається колекція зроблених майстром кованих виробів. Другий поверх цього приміщення займають кілька кімнат з тренажерним обладнанням. До речі, на цих тренажерах займаються друзі та знайомі Володимира Нанаєва, він не заперечує, коли приходять на заняття всі бажаючі. А внук підприємця — теж Володимир, який проводив багато часу разом з дідом, завдяки таким тренуванням, долучився до спорту і нині є чемпіоном світу з панкратіону.
Успіх приходить до наполегливих
Краса розпеченого металу який на очах перетворюється на гарний кований виріб, заворожує багатьох чоловіків. Тому зрозуміле бажання майстра оволодіти цим ремеслом, для якого у нього була фахова підготовка.
Облаштувавши кузню, придбав і встановив молот, горно, всі необхідні інструменти. Запросив коваля, який навчив його основам справи. А всілякі тонкощі ковальського ремесла вже освоював у процесі самої роботи. Спочатку не все вдавалося, та, як кажуть, успіх приходить до наполегливих. Тому з часом почав удосконалювати свою роботу і виконувати все складніші креслення. Сьогодні за допомогою гарячого кування виготовляє і великі замовлення (брами чи навіси), і меблі, і аксесуари до камінів, і сувеніри, словом все, що забажає клієнт.
Саме гаряче кування дозволяє створити унікальний виріб
У наш час ковальське ремесло переживає вплив сучасних технологій, і дехто займається не гарячим, а холодним куванням.
Холодне кування майстер вважає простим штампуванням, бо воно здійснюється за допомогою шаблонів. При цьому виріб не створюється, а складається з готових покупних деталей, з'єднаних між собою гнутими лініями візерунка. Це, хоча і значно знижує собівартість продукції, скорочує терміни її виготовлення, та позбавляє виріб унікальності. При гарячому куванні заготовка нагрівається в печі до високих температур, що гарантує металу досить хорошу гнучкість: він розм’якшується, робиться схожим на пластилін, і за допомогою молота йому вже можна надавати потрібних форм.
В моїй пам’яті закарбувались кадри з фільму «Циган», коли герой фільму ― коваль Будулай ― виймав із вогню розпечене залізо, і за допомогою кувалди перетворював його на підкову. Дрібні ковальські вироби і нині виготовляються вручну на кувадлі, а для обробки більших заготовок застосовується молот. Матеріал для кування нагрівають у горні, який опалюють ковальським вугіллям або дрібним коксом. Ударами кувалди або молота залізу у нагрітому стані надають необхідної форми.
Унікальний проект — робота над кованим іконостасом
Гаряче кування ― робота дуже важка, кропітка і потребує вправності. Але, в той же час, допомагає створювати унікальні конструкції, які не мають аналогів. Кований іконостас, над яким майстер працює, теж належить до таких. Це, дійсно, унікальний проект. І робота, яка потребує чималих коштів та праці, оскільки іконостас складається з багатьох елементів різної складності. Затрати на його виготовлення фінансують шполяни-благодійники. Приємно, що подібні аналоги поки що не зустрічались ніде у світі. Та мастер воліє говорити про це вже після завершення роботи.
На сьогодні закінченою є робота над панікадилом для церкви Різдва Пресвятої Богородиці Української православної церкви Київського патріархату, що у нашому місті. Ця робота також зайняла багато часу і сил, але працювати над нею Володимиру Арсентійовичу було цікаво.
В кожну роботу — добрі помисли
Коли Володимир Нанаєв виконує будь-яке замовлення, завжди вкладає в нього свої добрі помисли. Бо переконаний, що це залишиться й для прийдешніх поколінь і збережеться на віки. Як і пам’ятний знак Героям Небесної сотні, який Володимир Арсентійович виготовляв на кошти міського бюджету.
Дійсно, ковані вироби Володимира Нанаєва відомі не лише в його місті, а й далеко за його межами. І ті, хто можуть оцінити скільки праці, творчості вкладається в реалізацію кожного задуму, погодяться, що руки у Володимира Арсентійовича, дійсно, золоті.
А напередодні дня народження Шполи Володимир Нанаєв побажав нашому місту квітнути і оновлюватися, а всім жителям ― берегти і любити його культуру, традиції, примножуючи її своїми добрими справами.
Лариса БАЧИНСЬКА.
Фото автора та Віктора КРАВЧЕНКА.
Володимир НАНАЄВ (зліва) разом з народною артисткою України Раїсою НЕДАШКІВСЬКОЮ.