25 листопада у приміщенні дитячої мистецької школи відбулася зустріч директора мережі швейних фабрик "ВИД" Ярослава Скрипника та заступниці директора з управління персоналом Наталії Берези з мешканцями громади.
Серед учасників заходу були переважно досвідчені працівники потужного колись промислового підприємства району – ПАТ «Швейна фабрика імені А. Лібовнера», а також швачки, які нині працюють у приватних швейних цехах.
За словами пана Ярослава, усі шість підприємств швейного бізнесу довгий час залишались на окупованій території Херсонщини, тож за рік власникам довелося з нуля відновити три виробництва на новостворених потужностях у нашій області: у Черкасах, Смілі та Корсуні-Шевченківському. Завдяки звільненню Збройними силами України Херсону там уже відновлено роботу підприємства, але поряд із цим виникла ідея релокувати частину бізнесу в Шполу, у приміщення колись знаної на Черкащині швейної фабрики, яка нині перебуває в стані припинення.
У ході діалогу у форматі «запитання-відповіді» дізналися, що швейне підприємство «ВИД», де працює близько 320 осіб, як до повномасштабного вторгнення, так і нині виконує державне замовлення Збройних сил України, Національної поліції, Укрзалізниці, Нацгвардії, Державної служби надзвичайних ситуацій, тобто виготовляє уніформу, спецодяг для українських військових. Коли почули, що нові власники Шполянської швейної фабрики продають приміщення, вирішили проаналізувати, чи є в громаді працівники, готові, у разі відновлення виробництва, повернутися в швейний цех. Зважаючи на головний принцип у прийнятті рішення щодо релокації бізнесу, а це наявність кадрового потенціалу, планують започаткувати його в громаді тоді, коли не менше, аніж 50 осіб, погодяться працювати.
«Спочатку люди, а потім швейне обладнання й усі інші виробничі потреби, пов'язані зі стартом та набранням обертів швейного виробництва. Нам важливо знати, що шполяни готові повернутися туди, де вони, як і в минулому, здобуватимуть фаховий досвід, матимуть гідну зарплату, фінансову й соціальну захищеність, які ми гарантуємо», - запевнила Наталія Береза.
Присутні на зустрічі швачки, технологи, механіки зі Шполи та сіл громади згадували, як колись працювали на фабриці, виконували трудомісткі замовлення, як цілими родинами й династіями поспішали щоранку в центр Шполи на підприємство, де мали соціальний пакет, розробляли дизайнерські сукні, співпрацювали з німецькими швейниками. Водночас з'явилася й надія, що через кілька місяців, якщо згуртується колектив із більше ніж 50 швачок, філія релокованої швейної кампанії запрацює в Шполі.
За інформацією Шполянської міської ради