У Шполі школярі створили двомісний велосипед і випробували його на дорозі

Створити велосипед власноруч, розібратися в роботі механізмів і навчитися працювати з інструментами - таке завдання поставив перед вихованцями керівник гуртка Дмитро Сивак. Разом вони змайстрували незвичайний двомісний велосипед, використовуючи деталі зі старих велосипедів та металобрухт. На його створення знадобилося майже три місяці.

Журналісти Шполяночки поспілкувалися з керівником і дізналися, як виникла ідея такого проєкту, чого діти навчилися під час роботи та чому звичайного велосипеда для цього задуму було недостатньо.

За фахом Дмитро Сивак - інженер-педагог. Окрім занять із туризму й альпінізму, чоловік проводить із дітьми факультативні заняття в майстерні, де вони виготовляють різні речі. Раніше разом робили табуретки та стільчики.

За словами Дмитра, практичної роботи в сучасній шкільній програмі часто бракує. Хоча трудове навчання передбачене навчальними планами, у багатьох школах майстерні майже не працюють.

«Діти потребують якоїсь роботи. Я помітив, що вони навіть не вміють користуватися вимірювальними інструментами. Наприклад, поміряти лінійкою чи рулеткою певну довжину для них уже проблема. Відрізати пилкою шматок дошки теж не можуть. Вони отримують знання з геометрії, фізики, математики, але ніяк не використовують їх на практиці. Навіть коли малюють трикутник, не розуміють, навіщо це роблять», - розповідає чоловік.

Ідея створити велосипед виникла під час одного з таких занять. Дмитро пояснював вихованцям, як працюють важелі, поліспасти та механізми передавання руху за допомогою зірочок і шестерень. Розповідав про кількість зубців та принципи роботи механізмів, однак бачив, що дітям складно зрозуміти теорію без практичного прикладу.

Тоді чоловік намалював на дошці велосипед і запропонував розібратися, чому його рама має трикутну форму. Так заняття перейшло до вивчення особливостей трикутних конструкцій та їхньої міцності.

«Вони це все бачили, але не розуміли, чому воно саме так працює. Тоді я кажу: «Хлопці, давайте зробимо по-іншому. Не будемо вигадувати звичайний велосипед, а змайструємо тандем - щось незвичне, щоб ви самі могли крутити гайки, щось виготовляти й збирати». Так і почали, фактично з підручних матеріалів», - пояснює Дмитро Сивак.

Для роботи чоловік придбав на металоприймальному пункті різний металобрухт. Зі старих велосипедів вирізали окремі деталі, які були потрібні для конструкції, зокрема каретки для педалей та вузли кермового механізму. Решту елементів виготовляли самостійно.

Зварювальні роботи виконував Дмитро, адже дітям не доручали працювати зі зварюванням. Водночас вони безпосередньо долучалися до створення велосипеда: зачищали деталі, закручували кріплення, збирали й регулювали конструкцію, а також фарбували готовий виріб. Керівник гуртка показував їм, як працювати з інструментами, та пояснював кожен етап.

Двомісний велосипед обрали не випадково. Дмитро хотів зацікавити дітей незвичайною конструкцією, адже звичайним велосипедом їх уже не здивувати. До того ж у гуртку займається багато вихованців.

«Спочатку була ідея зробити щось більше - навіть чотиримісний велосипед. Але вирішили, що поки що краще зупинитися на двомісному. Для нього потрібно менше матеріалів, а проєкт ми робили власним коштом, хоча, чесно кажучи, є задум створити щось більше й довше, щоб ще більше людей могли сидіти та крутити педалі», - розповідає Дмитро.

Роботу над велосипедом розпочали фактично 1 вересня. Чоловік сподівався завершити його за кілька тижнів, проте через повітряні тривоги заняття постійно переривалися. Діти домовлялися про певний час роботи, але нерідко замість майстерні мусили йти до укриття.

«Я сподівався, що ми закінчимо цей проєкт хоча б за пару тижнів і велосипед уже виїде. А в результаті майже три місяці з ним працювали замість трьох тижнів. Моя робота позашкільна, а через постійні тривоги немає нормального часу, щоб діти могли спокійно займатися. Але все одно велосипед нарешті виїхав», - розповідає керівник гуртка.

За словами Дмитра, попри тривалість проєкту, фактичного часу на роботу було не так багато. Заняття відбувалися два-три рази на тиждень, іноді діти встигали попрацювати лише 15 хвилин - щойно приходили до майстерні й перевдягалися, як через повітряну тривогу знову мусили йти в укриття.

Однак навіть за таких умов спільна робота дала помітні результати. Дмитро пригадує, що на перших заняттях діти не дуже вправно користувалися інструментами: пиляли криво, працювали неохайно й необережно. Поступово ситуація змінилася.

«По-перше, вони почали думати про кінцевий результат. Тобто коли щось роблять, то вже розуміють, що це не просто робота заради роботи, а певна мета, якої потрібно досягти. Вони почали звертати увагу на рівність, правильність, акуратність. І це дуже круто. За цей час діти стали дорослішими», - ділиться чоловік.

Найважливішим результатом проєкту Дмитро вважає не лише готовий велосипед, а й усвідомлення вихованцями власних можливостей. Адже вони пройшли шлях від перших невпевнених рухів інструментами до створення справжнього транспортного засобу.

«Це такий формат, коли діти починали робити щось дітьми, а закінчили вже дорослішими - з усвідомленням, що в цьому світі вони можуть набагато більше, ніж їм здавалося раніше. Навіть створити ось такий велосипед - нічого ж начебто страшного немає. Але хто з вас робив велосипед? Напевно, ніхто. А вони робили. І тепер розуміють, що, по суті, можуть зробити що завгодно», - підсумував Дмитро Сивак.

Нагадаємо, вихованці гуртка почали працювати над створенням двомісного велосипеда-тандема. Під час роботи хлопці вчаться обробляти метал, готувати деталі та користуватися електроінструментами.

За інформацією КЗ "Шполянський академічний ліцей "Джерело"ЧОР”

Коментарі