Ще не скінчились запеклі дискусії в контексті запровадження земельної реформи, а Верховна Рада знову підкидає українцям новий привід – законодавчо розширюючи обов’язкове використання касових апаратів і програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) для малого бізнесу. Мета, на думку ідеологів інціатив – вивести з тіні розрахунки та мінімізувати обіг «чорної» готівки. Чи дійсно ці законотворчі ініціативи досягнуть поставленої мети, чого побоюються самі підприємці і яких наслідків варто очікувати, розбиралась «Шполяночка+».
Ще 20 вересня народні депутати ухвалили два законопроекти, які змінюють використання касових апаратів підприємцями, що платять єдиний податок. Майже місяць потому, 18 жовтня, президент Володимир Зеленський їх підписав. Один із законів передбачає зміни до Податкового кодексу – щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг, а інший – до закону про застосування РРО – реєстраторів розрахункових операцій, або ж касових апаратів.
Закони про касові апарати для ФОП і про «кешбек» вже офіційно опубліковано в «Голосі України», але почнуть діяти через півроку, за винятком окремих норм, що стосуються, зокрема, найменування контролюючого органу (Державна податкова служба), які набули чинності 20 жовтня і щодо застосування механізму кешбек – з 1 жовтня 2020 року, а також збільшення річного ліміту для ФОП другої групи – з 1 січня 2021 року.
Хто голосував і яка мета?
Обидва законопроекти протягли народні депутати з фракції "Слуга народу" і набрали 237 голосів «за». Депутати від інших фракцій за проекти переважно не голосували. Автори законопроектів розраховують на кращий облік доходів підприємців, що користуються перевагами спрощеного оподаткування, виведення з тіні великих та середніх торговельних компаній, які зловживають спрощеною системою, а також хочуть залучити покупців до фіксації порушень при розрахунках у сфері торгівлі та послуг. Натомість опоненти стверджують, що ці законопроекти створюють механізми тиску на підприємців з боку податкової та призведуть до закриття великої кількості малих підприємств.
Кого це стосується і що зміниться?
Касові апарати повинні мати ті підприємці, які сплачують єдиний податок і мають дохід понад 1 млн грн на рік. При цьому є і винятки. До тих, хто повинен мати РРО, незалежно від розміру доходів, належать платники єдиного податку, які:
- продають товари чи послуги в інтернеті, або надають послуги доставки
- торгують складною технікою, що підлягає гарантійному ремонту
- пункти обміну валют, АЗС
- торгують лікарськими засобами та виробами медичного призначення, надають послуги у сфері охорони здоров'я
- торгують ювелірними виробами
- торгують уживаними товарами
- працюють у сфері громадського харчування
- надають туристичні послуги або послуги з бронювання
- надають готельні послуги
- торгують запчастинами до авто
Застосування РРО не стосуються ФОПів першої групи, підприємців, що розраховуються у безготівковій формі, виробників. Дозволяється не застосовувати РРО наступним категоріям:
- ФОПи – платники єдиного податку 1-ї групи; а також 2-ї і 3-ї груп, доки їхній річний оборот не перевищує 1 млн грн і вони не торгують "технічно складними побутовими товарами" та підакцизними товарами
- Підприємства, які ведуть розрахунки виключно в безготівковій формі (виписка рахунку з оплатою через банк на розрахунковий рахунок підприємства)
- Банківські установи при банківських операціях
- При продажу продукції власного виробництва (крім підприємств торгівлі і громадського харчування) – за умови, що продаж проводиться через касу підприємства з оформленням касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку
- При торгівлі на ринках (крім продажу "технічно складних побутових товарів")
- При продажу проїзних квитків із заздалегідь надрукованою вартістю та серією
- При продажу квитків на культурно-спортивні та розважальні заходи
- При виїзній торгівлі на ярмарках, ринках (крім стаціонарних торгових точок)
- При продажу страв та безалкогольних напоїв у буфетах ВНЗ, військових частин та ін.
- При наданні побутових та медичних послуг на дому
Зміни до законів передбачають, що замість РРО, підприємці можуть використовувати ПРРО (Програмні реєстратори розрахункових операцій) –програма, яку можна встановити на звичайний смартфон, і використовувати як альтернативу класичному РРО. До того ж, сама процедура реєстрації РРО буде спрощена – через Електронний кабінет без подання реєстраційних документів.
Строк для запровадження цієї системи у порівняні із першим читанням подовжений до 1 жовтня 2020 року – для "ризикових галузей", а з 1 січня 2021, і для решти ФОПів на єдиному податку – до 1 січня 2021 року. Крім цього "ліміт" обороту ФОПів другої групи збільшили з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.
Як зазначає інформаційне агентство ВВС.Україна голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час розгляду законопроєкту особливо підкреслив, що зміни "не поширюватимуться на тих, хто працює на базарі".
Також буде створена система обліку даних РРО та ПРРО, яка має допомогти з перевіркою справжності та достовірності розрахункових документів. Цю інформацію покупці зможуть перевіряти через Електронний кабінет, хоча детально цей процес не прописаний. Якщо покупці помітили помилку, вони можуть поскаржитися, якщо вартість товарів чи послуг, які вони придбали, перевищує 850 гривень.
Для цього покупець має надати низку відомостей про себе – паспортні дані, ідентифікаційний номер, реквізити банківського рахунку, а також відскановані копії усіх документів, які він отримав від продавця.
Штрафи зростуть
Законодавчі зміни також передбачають збільшення штрафів за порушення розрахункових операцій. За порушення, вчинене вперше, у перехідний період – до 1 жовтня – штраф становитиме 10% від вартості товару, проданого із порушеннями. За кожне наступне порушення штраф 50% вартості товару. Після завершення перехідного періоду, штраф за перше порушення становитиме 100% вартості товару, а за друге – 150%.
Думки вголос: «за» і «проти»
Саме нова система штрафів, відмова від паперового чека та «кешбек» – залучення до контролю, або ж «стукачества» на підприємців пересічних українців, спричинила найбільшу хвилю дискусій.
- Запровадити «кешбек» – це ще один спосіб контролю за бізнесом через використовування споживачів-«стукачів». Хто подасть скаргу на роздрібного торговця – отримає компенсацію частини штрафних санкцій (поки що питання – якої саме частини), – обурюється віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців Юлія Дроговоз.
Вона також вважає, що пропозиція Програмного РРО як альтернативи до традиційного – «лише вигляд діджиталізації», і що «насправді касові апарати ніхто міняти не збирається», адже навіть нові моделі РРО наразі не проходять реєстрації у податковій.
Натомість Данило Гетманцев завзято тримає оборону. Він зазначає, що ніяких дорогих касових апаратів не знадобиться. За його словами, це звичайний мобільний додаток, схожий на програми інтернет-банкінгу. Така система видаватиме електронні чеки, які покупець зможе отримати, наприклад, через e-mail або месенджер. Що ж до «кешбеку» – це справа неблизького майбутнього. І запровадження цієї процедури досить тривалий процес. Усі перевірки, судові процеси та нарахування виплат триватимуть від року до півтора від моменту надання покупцем відповідної заяви.
- Коли ти застосовуєш програмне РРО іде електронний чек або через QR-код ти можеш покупцю дати можливість переконатися у покупці. Але ж ми також прибираємо обов'язковість видачі паперового чека!, – заявила голова податкового комітету у парламенті минулого скликання, а нині депутат від "Європейської солідарності" Ніна Южаніна, припускаючи, що це позбавить споживачів, які не вміють або не можуть собі дозволити користуватися смартфоном, захистити свої права, як споживачів.
Серед самих підприємців теж існують протиріччя, при чому більшість з них не підтримує нововведення, апелюючи до збільшення витрат на здійснення підприємницької діяльності, ускладнення роботи та звітності.
– Я не підтримую нововведення про касові апарати, адже це дуже накладно. По-перше, встановити їх дуже дорого. На кілька пунктів продажу необхідно вкинути 50-60 тисяч. По-друге, їх потрібно щомісячно перевіряти. Я вважаю, що більшість людей з таким нововведенням просто закриє свій бізнес та поїде за кордон на роботу, – каже жителька Шполи, приватний підприємець Раїса Левченко.
– До такої ініціативи я ставлюсь неоднозначно, скоріше негативно. Для ФОПів створені неоднакові умови, навіть у межах 1 категорії. У кожного ФОПа різна націнка (на продукти першої необхідності – мінімальна, у когось більша у двічі-тричі, а, наприклад, на одяг націнка найвища). Точніше тоді буде брати не обіг, а прибуток. Через таку неточність і несправедливість підприємці сплачуватимуть більшу кількість коштів на електроенергію та інші комунальні послуги, – прокоментував шполянський підприємець Максим Доценко.
Мають свою точку зору і прихильники, які при цьому сподіваються, що така ініціатива покращить роботу з клієнтами і поліпшить підприємницьку діяльність.
– Якщо це покращить роботу і клієнтам буде зручніше, то я підтримую, – сподівається підприємець Владислав Шейчук.
Підготував Олександр Рибалка