Нові норми закону, які починають діяти з 16 липня 2022 року, регламентують використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп'ютерних програм та товарів. Про це повідомив Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови.
16 липня 2022 року набрала чинності низка нових норм закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Цей закон був ухвалений у квітні 2019-го, а набрав чинності три роки тому – 16 липня 2019-го. Переважна більшість сфер має використовувати українську. Зокрема, державна мова є обов’язковою у рекламі, медицині та на транспорті, у діловодстві, документообігу та звітності, освіті та науці, технічній та проєктній документації, обслуговуванні, культурі тощо.
Про які конкретні зміни йдеться
Всі інтернет-ресурси, зареєстровані в Україні, зокрема інформаційні, повинні мати основну версію інтернет-представництва українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за умовчанням. Раніше припускалося існування двомовної версії сайтів. Наприклад, сайт виконано недержавною мовою, а інформація про товари — державною. З 16 липня вся основна версія, що завантажується за замовчуванням для будь-якого інтернет-ресурсу, має бути державною мовою. Українськомовна версія сторінки або сайту іноземного суб’єкта господарювання, що реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатня для того, щоб користувач із України міг повністю розуміти мету діяльності компанії. Тепер цю норму мають виконувати всі інформаційні ресурси, а не лише громадяни, що обслуговують.
Будь-який товар, на якому встановлена комп’ютерна програма (автомобіль або пральна машинка), має бути «локалізований» для реалізації в Україні. На товарі має бути інтерфейс, незалежно від того, це електронний екран або панель керування із звичайними кнопками. Інтерфейс користувача — вся відображувана інформація, з якою користувач взаємодіє під час використання комп’ютерної програми та містить текст будь-якою мовою. Український інтерфейс за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії. Недотримання цієї вимоги означає реалізацію товару неналежної якості.
Відповідальність за порушення мовного закону
Зміни передбачають можливість для уповноваженого із захисту державної мови накладати штраф на:
посадовців органів державної та місцевої влади;
керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
інших фізичних осіб, які порушують закон.
Представники уповноваженого зможуть складати адміністративні протоколи. Він розглядатиме їх і виноситиме постанови про попередження чи штрафи.
Розмір штрафу – від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше.
За повторне – від 8500 до 11900 грн.
Однак, як показала практика, норми про штрафи мають насамперед превентивну функцію, і, як правило, усунення відбувається до винесення попередження.
– В умовах боротьби України за незалежність ми відстоюємо як територіальну цілісність, так і цінності. Спілкуватися та отримувати інформацію та послуги українською мовою – законне право громадян України, – зазначив Тарас Кремінь.
Варто зазначити, що поняття «інтернет-представництво» має на увазі не тільки веб-сайти, а й сторінки в соцмережах, YouTube-, Viber-, Telegram-канали, інформаційні боти, мобільні програми і т.д. Тобто йдеться про будь-які публічні інтернет-ресурси, пов’язані із суб’єктами, зазначеними в законі.