ВЛАДА ПРОТИ ГРОМАДИ, або Як поживають громадські організації-безхатченки

Про те, що Шполянська районна організація товариства сліпих давно потребує нового приміщення для здійснення статутних положень, «Шполяночка+» повідомляє із року в рік.

Минають роки, змінюються прізвища тих, хто займає вищі керівні посади, а віз і нині там. Будівля, в якій на сьогоднішній день збираються люди з вадами зору, знаходиться на околиці міста. До того ж приміщення перебуває в аварійному стані. Всі члени вказаної громадської організації — активні, комунікабельні люди. Не зважаючи на проблеми зі здоров'ям, прагнуть теплих зустрічей, спілкування, організовують для себе культурні заходи, намагаються згуртовано допомагати один одному вирішувати проблеми різного соціального значення.

Товариство сліпих зверталося до влади з проханням придбати нове приміщення в зручному місці. На що отримали позитивну відповідь від голови районної ради Олександра Кузуба та міського голови Шполи Сергія Кравченка, які розглянули звернення і прийняли рішення безвідкладно допомогти! Відтак, було вирішено шляхом співфінансування міського та районного бюджетів придбати для Товариства будівлю в центрі міста.

Однак, райдержадміністрація запропонувала інший варіант — надати цій категорії громадян відремонтовану кімнату у приміщенні стоматологічного відділення ЦРЛ. Та побачивши запропонований варіант, члени Товариства сліпих від нього відмовилися.

— Ми не хочемо здаватися вибагливими або перебірливими, — каже голова районної організації УТОС Микола Торба. — Але навіщо нам приміщення, де наші люди не будуть себе почувати комфортно? Стоматологічна лікарня — це далеко не найкращий варіант для наших зустрічей. Адже ця кімната – це веранда, яка має невелику площу і не дозволяє вмістити велику кількість людей. Ми проводимо багато культурно-розважальних заходів, лунає музика. І уявіть, у цей час за стінами знаходитимуться пацієнти. Тому, це не примхи, а адекватне колективне рішення — відмовитися від кімнати в стоматполіклініці.

Натомість кімната в стоматологічному відділенні конче потрібна іншій громадській організації — районній спілці учасників АТО.

— Нас цей варіант дуже влаштовує. По-перше — центр міста, по-друге — поряд і військкомат, і органи влади, — каже голова спілки Віктор Савчук. — Але поки що незрозуміло, чи дають нам цю кімнату, чи ні.

— Якщо товариство сліпих це приміщення не влаштовує, то вони про це давно сказали, — додає член спілки АТО Сергій Коваль. — Але чому досі нам не дають відповіді — не зрозуміло.

Складається враження, що на цю кімнату у когось вже є чи політичні, чи комерційні плани. А нам елементарно немає де формувати інформаційну базу про учасників АТО, налагоджувати ефективну систему надання всебічної допомоги нашим побратимам і їх родинам. Голова районної ради Олександр Кузуб і міський голова Сергій Кравченко готові йти нам назустріч, а от райдержадміністрація розігрує якусь гральну партію, не поспішає забезпечити нашій організації всі умови для здійснення діяльності.

Отже, дві дієві громадські організації перебувають у стані очікування, задаючись питанням: чому Шполянська райдержадміністрація не йде їм назустріч, коли перешкод для вирішення поставлених завдань немає? Невже інтереси людей з вадами зору та учасників АТО другорядні перед політичними амбіціями? Адже ситуація до болю нагадує історію із Центром соціальної адаптації, коли райдержадміністрація також поводила себе по принципу «не знаю як, але не так».

Наталія ДАВИДЕНКО