Як відомо, торік водночас із Матусівською ОТГ була створена і Водянська ОТГ, до складу якої увійшли села Водяне, Лип’янка, Нечаєве, Маслове, Веселий Кут, Ярославка та Кавунівка. У цих двох ОТГ Центральною виборчою комісією були призначені вибори на 31 жовтня 2018 року. Однак у Матусівській громаді вони відбулися, а у Водянській ЦВК їх відтермінували через демарш лип’янців, які передумали і своє рішення змінили.
Але досі в офіційному переліку громад України на сайті «Децентралізація» Водянська ОТГ продовжувала перебувати і у Водяному сподівалися на вирішення проблемної ситуації, що склалася, та все ж чекали на призначення виборів. Нині ж уже ці сподівання розвіялися, бо Водянська ОТГ із вказаного переліку вже зникла. Натомість там з’явилася Лип’янська ОТГ, до якої увійшли всього лише три села: Лип’янка, Маслове і Кавунівка. Число населення цієї громади надзвичайно мала — 1588 життелів.
Директор Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Слинько пояснює, що згідно ст.8 п.1 ЗУ «Про добровільне ОТГ» громада вважається створеною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад. А оскільки деякі громади відмінили свої рішення про створення ОТГ, то маємо ситуацію відміни призначення виборів представницьких органів управління ОТГ і відповідно передачі повноважень ОТГ. Лип’янська громада створена в іншому форматі і до неї ввійшли села з Водянської ОТГ, то зараз її буде розглядати Кабмін про визнання спроможності.
Дивною видається ситуація і з Нечаєвим, яке відтепер стало «зажатим» територіями Лип’янки і Маслового. У разі остаточного затвердження Лип’янської ОТГ нечаєвці не зможуть приєднатися до жодної іншої ОТГ, окрім Лип’янської, до якої вони поки що приєднуватися волі не виявляють.
Пам’ятається, як іще на старті реформи політрада Шполянської партійної організації ВО «ЧЕРКАЩАНИ» прийняла рішення підтримувати формат — Шполянський район — одна ОТГ. Прихильників такої думки сьогодні вже значно побільшало. Прикладом є рішення капустинців. Але керівництво району час втратило. Замість ефективного проведення роз’яснювальної роботи в масах у кабінетах РДА продукувалися якісь свої «замудрі схеми». Якщо тоді потрібно було людям пояснювати, навіщо створювати громади, то тепер — з ким вигідніше об’єднуватися, бо вже з огляду на разючий практичний досвід ОТГ всієї України питання бути чи не бути реформі не стоїть. Але й тепер бачимо, що роз’ясненням пересічним жителям займаються не державні посадовці — підлеглі Президента й уряду, а суб’єкти агробізнесу, яким, напевно, більше болить доля рідного краю, аніж владцям. Через це й маємо ось такі колізії.
Марія ОСИКА