У сусідній Тарасівці Звенигородського району неминулих вихідних проходив фест на честь 143-ї річниці з дня народження видатного композитора і диригента, фольклориста, автора обробки безлічі українських народних пісень Олександра Кошиця. Саме це село є його рідною батьківщиною, про яку він мріяв впродовж десятків літ, перебуваючи в еміграції. Справжній патріот України, талановитий митець співав разом із капелою в концертних залах Європи й Америки за наказом одного з керівників Директорії УНР, отамана Симона Петлюри, який відправив капелу на чолі з Кошицем у довге світове турне.
Певно, не слід дивуватися, що ім’я славетного сина української землі довгий час замовчувалося. Більшість навіть вперше нині дізнається, що народився Олександр Кошиця у Тарасівці.
Компартійна влада взагалі забороняла бодай натякати на ім’я талановитого композитора, і лише в 2000 році в Тарасівці розпочали відновлювати історичну справедливість: було відкрито пам’ятну стелу із зображенням Кошиця, створено шкільний музей і започатковано щорічний фестиваль української народної пісні. У місцевій школі знаходиться унікальна картина Василя Невмитого, який тепер живе у Берліні. Художник зобразив портрет Маестро з таким написом: «Кошиць на хмаринці. Музичний світоч навідався до Тарасівки, щоб побачити, як живе любе село. 2013 рік».
Наразі працівниками Українського центру культури готується до видання збірник архівних документів із сімнадцяти країн світу, де виступала капела Кошиця. Готується мандрівна виставка про світові гастролі цього уславленого хору.
Своє життя композитор присвятив просуванню українських народних пісень, їх збиранню, обробці і виконанню.
Тепер свято вокально-хорового мистецтва на честь дня народження Олександра Кошиця в Тарасівці набуло обласного значення, але представник Інституту україністики Світлана Бойко висловила побажання, щоб свято набуло статусу національного, а згодом і міжнародного.
«Цей фестиваль, — зазначила вона, — одна з можливостей повернення забутих імен великих українців. Зі свого боку, Інститут проводить міжнародні конкурси з українознавства. Зокрема запрошує до участі в конкурсі учнів 8-11 класів та вчителів середніх загальноосвітніх шкіл, досліджуючи різні грані неординарної постаті Кошиця».
Фестиваль зібрав аматорські колективи з усієї Черкащини, в ньому взяв участь також хор «Просвіта» під керівництвом Раїси Марченко з Києва. Пролунали народні пісні в обробці Кошиця, такі як: «Червона калина», «Ой на горі та женці жнуть», «А вже півні», «Ой на горі пшениченька», «Чуєш, брате мій», «Гей, я козак з України», «В гаю зелененькім» та багато інших.
Не були винятком й українські пісні сучасних композиторів, які стали популярними. Одна з таких — «Пісня про Бандеру» (музика Василя Дунця, слова Степана Галябарди) — прозвучала у виконанні хору «Просвіта».
Зі слів сільського голови Раїси Недоступ, у планах — упорядкувати ділянку, де жили Кошиці. Там зберігся дуб, що стояв коло їхньої хати. А також облаштувати співоче поле, прокласти сюди заасфальтовану дорогу.
Шполянський район нафесті представляли колективи районного Будинку культури — народний аматорський вокальний чоловічий ансамбль «Гайдамаки» (керівник — Дмитро Вовк) та народний аматорський ансамбль камерного співу «Елегія» (керівник — Олена Чорногал). Колективи були нагороджені грамотами обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи Черкаської обласної ради за вагомий внесок у збереження і популяризацію української пісенної творчості та за участь в обласному святі вокально-хорового мистецтва.
Ганна ШВЕЦЬ
Олександр Кошиць