Командир відділення 6-ї ДПРЧ у Звенигородці Богдан Кравченко вже 20 років служить у ДСНС і знає ціну кожному виїзду. За цей час він пройшов сотні надзвичайних ситуацій - від побутових трагедій до роботи на місцях ракетних ударів.
Професію рятувальника Богдан завжди вважав героїчною, а допомагати людям -почесною справою. Отже, після строкової служби, молодий чоловік вирішив спробувати свої сили у Службі порятунку. І наразі він вже 20 років служить у ДСНС і про свій вибір анітрохи не шкодує. За плечима неабиякий досвід, сотні ліквідованих надзвичайних подій, а пам'ять зберігає багато трагічних історій. Чоловік каже, що саме таке запам'ятовується найбільше, бо, як-то кажуть, западає в душу.
Поділився Богдан спогадами про свій перший виїзд.
“Ми діставали з криниці загиблу жінку. Так сталося, що вона пробула там з пів року, а тому видовище було жахливе. Але це не відлякало мене, а навпаки дало ще більше впевненості у важливості цієї роботи, адже життя непередбачуване і, на жаль, стається багато чого поганого”, - каже надзвичайник.
“Коли приїжджаєш на місце виклику і розумієш, що вже нічим не можеш допомогти — це найгірше”, - наголошує Богдан.
За роки служби він бачив багато загиблих: і потопельників, і тих, хто загинув на пожежі.
28 квітня 2023 року російські війська завдали ракетного удару по Умані, дві ракети влучили у 9-поверховий житловий будинок. Внаслідок цієї атаки загинуло 23 особи, шестеро з яких — діти.
“Ми виїхали на допомогу уманським колегам. Розбирали завали, шукали потерпілих. Стільки загиблих, зокрема діток... Причому — вбитих! Адже буває, що люди гинуть через власну недбалість та нехтування правилами безпеки. А тут масове вбивство! В душі таке залишається назавжди. І хотілося б забути, але неможливо та й не можна. Треба пам'ятати, хто наш ворог і на що він здатен”, - емоційно каже Богдан.
Побутові події також ніхто не відміняв та й природа не рідко додає клопоту.
“Минулого літа в сусідньому районі пройшов сильний буревій. Повалило багато дерев, десятки будинків було пошкоджено. Ми розпилювали дерева, прибирали їх з доріг та з дахів будинків”, - розповідає Кравченко.
Не часто, але бувають у рятувальній справі й досить кумедні випадки.
“Дід кілька днів не відчиняв двері і не виходив на зв'язок з родичами. Ті вирішили, що він помер. Викликали нас, аби ми потрапили до нього в квартиру. За допомогою висувної драбини ми дісталися його вікна на третьому поверсі. А він дивиться на нас у вікно і каже: “Що ви хочете?” То ми злякалися більше, ніж він”, - сміється рятувальник.
А у вільний час Богдан приділяє увагу родині, порається на дачі або в гаражі. Каже розслаблятися зараз не на часі, адже всі повинні бути напоготові в будь-який момент реагувати на удари ворога.
За інформацією пресслужби ГУ ДСНС України в Черкаській області