Якими квітами вшановувати пам’ять померлих?

Наближаються поминальні дні. В нашому місті, та й у багатьох інших містах зазвичай перед цими днями широко розпочинається торгівля штучними квітами та вінками. Більшість людей вшановують померлих саме в такий спосіб.

Останнім часом деякі священики все більше нагадують своїм парафіянам про те, що прикрашати могили штучними квітами це і небезпека для екології, і несмак. Адже, як кажуть вони, мертві квіти ― мертве вшанування.

Нинішнього року до свята Великодня Бюро УГКЦ з питань екології ініціювало акцію, під час якої на входах до кладовищ встановлюють спеціальні банери із закликами не нести на могили пластикові вінки та квіти, сподіваючись на підтримку інших конфесій.

— Пластикові вінки і квіти не несуть жодної богословської символіки, також це традиція, яка поширилася у радянські часи і в Європі подібного немає. Ці вироби починають шкодити екології вже з етапу виготовлення сировини для них, адже для цього використовують нафтопродукти. Левова частка пластикових квітів не потрапляє на сміттєві полігони. Натомість їх палять, виділяються численні токсичні речовини, зокрема діоксини. Зрештою, на кладовищі та «кричуща» пластикова квітка аж ніяк не відповідає атмосфері... ― зазначає керівник Бюро УГКЦ з питань екології, доктор богословських наук Володимир Шеремета.

― ...А що ж натомість символізує дешевий пластик? Наше відкупне покійникові, наше нещире ставлення до нього? Полімерну вічність? Але навіть якщо людина щиро купила пластиковий вінок, то... Уявіть собі, що ви купили штучну квітку для своєї дівчини, чи дружини на річницю шлюбу. Як вона відреагує? Правильно — пошле вас подалі. То чому ж покійника обкладають цією ядучою отрутою? Бо він не буде огризатися? Бо йому вже все одно? Проте нам не має бути все одно — ані до спочилої людини, ані до естетичного вигляду, ані до довкілля, врешті-решт...»,― так написав у блозі «Пластикова печаль» Іван Федорич.

Прикрашати могили штучними квітами — не наша традиція. Етнографи зафіксували таку українську традицію прикрашання могил у ХІХ столітті: коли людина помирала, висаджували певні рослини, згідно з їхнім символічним значенням. В поминальні дні приводили могили до ладу. Деякі дослідники вважають, що жива рослина на могилі символізувала продовження життя душі померлого.

Тож можливо і нам час відмовлятися від штучного вшанування пам’яті?

Сергій ХОЛОДНИЙ.