Мав рацію класик Михайло Булгаков, який сказав, що багатьох «зіпсувало квартирне питання». А й справді, як багато близьких людей погіршили свої стосунки саме через квадратні метри житлової площі.
Однак часто це не лише питання моралі, а й елементарної можливості отримати чи придбати власне житло. Часи, коли держава масово за заслуги чи плідну працю на благо країни надавала молодим сім’ям житло, давно минули. У сучасних реаліях кожен лишився наодинці з цією проблемою.
Фактично, лише орієнтовно 30 % молодих сімей мають власне житло, решті ж доводиться жити разом із родичами або винаймати квадратні метри. Але, зважаючи на соціальну забезпеченість, не багато хто може собі дозволити сплачувати чималу суму, аби почуватися незалежними від обставин у житловому питанні. Мало кому й вдається заощадити кошти для купівлі навіть однокімнатної квартири чи невеличкого будинку.
Не зважаючи на те, що в Україні діє державна підтримка та спрощені умови для купівлі житла, 15 % річних для багатьох – нереальні цифри. Особливо, при наявності дитини, не кажучи вже про кількох.
Минулого року Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву відновив програму «Доступне житло». Однак молодими сім’ям, які потребують поліпшення житлових умов, частина допомоги становить лише 30 %. Трохи кращі умови для учасників Операції об’єднаних сил і внутрішньо переміщених осіб – 50 %. Пільгове молодіжне кредитування пропонує позику для людей віком до 35 років терміном на 30 років під ставку у 3 % річних. Але і тут все впирається у платоспроможність молоді. Адже, погодьтеся, хоч ми й живемо у Європі, заробітки у нас далеко не європейські.
Звичайно, хтось може зауважити, що ніхто не забороняє їхати за кордон і поліпшувати там свій фінансовий стан, аби отримати можливість придбати житло у своїй країні. Але ж хіба тоді сім’я буде повноцінною, якщо один із її членів постійно буде відсутній у сімейному житті та вихованні дітей?!
Останні роки держава намагається впроваджувати житлові програми для різних категорій населення, однак поки що їх замало, аби покращити ситуацію молодих сімей, АТОвців і звичайних людей.
Керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова впевнена, що власне житло, на жаль, для більшості і досі лишається недосяжною розкішшю.
«Влада повинна більше звернути на це увагу, аби дійсно не розпочалась масова міграція молодих сімей з України у пошуках кращих заробітків та умов життя. Однак великий бізнес, особливо у будівельній галузі, також повинен долучатися до питання соціального житла, адже це спільна відповідальність. Наша країна має великі перспективи та можливості для розвитку, тому варто подбати про тих, чиїми руками цей розвиток втілюватиметься. І я вірю, що настане той час, коли навіть ті, хто вже покинув Україну заради кращого життя, повернуться у рідні пенати. Адже наша держава буде по-справжньому розвиненою та соціально комфортною країною. І ми, українці, повинні докласти всіх зусиль для цього», – зазначила Ірина Ванникова.