Зі спеціальним “меню” та у вольєрах: черкаські лісівники вирощують оленів і кабанів

У Пехівському лісництві на Звенигородщині вирощують диких кабанів та оленів. Роблять це, аби поповнити ліси дикими тваринами, розповів Суспільному директор Звенигородського держлісгоспу Іван Бас.

На території площею 25 гектарів доглядають за пів сотнею тварин, розповів єгер Петро Бучак. Для них облаштували два вольєри. Серед "підопічних" лісівників – як дорослі кабани, так і двотижневі. Свій "побут", розповів Єгер, вони ведуть самостійно:

"Шукають собі корм – ліщину, і сосну, горіхи, жолуді риються вишукують. Вони самі все роблять – і паруються, і плодяться".

За словами мисливствознавця Олександра Шевченка, раціон для тварин працівники лісгоспу розробляють самостійно. Зерно та сіно заготовляють влітку – теж власноруч.

"У нас є своя плантація, де ми заготовляємо сіно. Самі все гребемо, викошуємо, тюкуємо. За рік заготовляємо близько 60 тонн зерна: кукурудзу, ячмінь, пшеницю. А ще закупили йодовану сіль – близько 150 кілограмів солі", – розповів єгер.

Тварин у "дику" природу випускають через рік, коли вони досягають необхідного розміру, пояснив єгер Олег Глієвий. Аби вони швидше адаптувалися до нової місцевості та не загинули від браку їжі, лісівники встановили чотири годівниці. До них, розповів єгер, навідуються щодня, аби перевірити, чи достатньо корму:

"Вони все люблять, але в міру. Має бути бурячок, кукурудза, сінце, віник підсолений".За словами чоловіка, із годівниць харчуються переважно олені. Близько до людей вони не підходять, бо дуже полохливі, пояснив єгер.

Директор звенигородського держлісгоспу Іван Бас розповів: цьогоріч з вольєрів у ліс випустили 23 кабанів, інші ж тварини поки під наглядом. Однак цього, за його словами, замало, аби поповнити фауну черкаських лісів, тому пропонує до такої справи долучитися й іншим мисливським господарствам.