Так, без перебільшення, можна сказати про це південне село на Шполянщині, яке за попереднім планом готується стати адміністративним центром об’єднаної громади для восьми нині діючих сільрад. Заїжджаючи до центру села, в поле зору потрапляє ідеальний порядок навколо — біля магазинів, приміщення сільської ради та контори місцевого сільськогосподарського товариства, а особливо тішить погляд ландшафт території сільського будинку культури. Тут також знаходиться і погруддя Тарасу Шевченку, яке було встановлено з ініціативи нашого земляка-дисидента, українського націоналіста Степана Кожум’яки та вихідця з Лип’янки, видатного українського етнографа, скульптора і художника Івана Гончара. Напевно, радіють і вони, спостерігаючи з небес, як турбуються їхні нащадки про свою землю, як її люблять і плекають.
Директор сільського будинку культури Любов Кацімон при нагоді продемонструвала результати щойно проведеної роботи — за кошти сільського бюджету у сумі майже 6 тис. грн. зроблено косметичний ремонт у концертному залі та фойє.
— Минулого року за соціально-партнерські кошти, надані для потреб громади керівництвом ГК «ЛНЗ», було встановлено чотири великі склопакети в залі, — розповідає Любов Кацімон. — Тепер ми довели цю справу до кінця — зробили відкоси та пофарбували їх. А ще два роки тому за спонсорські кошти місцевого підприємства «Трайгон Фармінг Харків» були встановлені 12 вікон в інших кімнатах та фойє. Так нам вдалося оновити наш заклад культури, де часто проходять різнопланові заходи. Пофарбували підлогу, яка чекала цього років із 25, оновили декорацію на сцені.
А головна сільська толока триває дещо поруч — біля сільського цвинтаря, де спільними зусиллями споруджують нове приміщення церкви. Нещодавно жителі села об’єдналися в нову релігійну громаду — парафія Святого апостола Іоанна Богослова Української православної церкви Київського патріархату. Вирішили, що потрібно збудувати новий храм, адже старе приміщення вже давно зазнає руйнації, хоч і підтримується місцевими парафіянами.
— Розпочали цю справу минулого року, — при розмові повідомляє місцевий мешканець Юрій Теличко, який разом з іншими односельчанами на громадських засадах у цей час бере участь у будівельних роботах. — Торік було узгоджено перебудувати приміщення колишнього молокопункту під храм. Вдалося тоді ж і дах перекрити, встановити нові вікна та двері. А сьогодні ми вже поштукатурили його зовні, оббиваємо гіпсокартоном всередині. Сподіваємося встигнути до храмового свята — 9 жовтня.
Вдячні соціальним партнерам, в першу чергу — Групі компаній «ЛНЗ»
Такій організованості всі завдячують передусім сільському голові Сергію Іщенку, який допомагає громадським активістам втілити цей світлий задум у життя. Його називають тут справжнім господарем і не без підстав.
— На декількох загальних зборах люди висловлювали бажання відновити церковне життя в селі, адже який вже рік поспіль в нас немає священика, а приміщення старої церкви вже не може повноцінно виконувати свої функції, — каже сільський голова Сергій Іщенко. Тому я з радістю став допомагати активу села, коли прийняли рішення будувати нову церкву та оформити реєстрацію саме в Українській православній церкві Київського патріархату. Ми запросили священика з цієї церкви в село — отця Олександра, який відразу знайшов порозуміння з лип’янцями, а вони в ньому вбачають справжнього духовного наставника. Разом ми втілюємо мрію в життя. І в цьому величезну вдячність хочу висловити від імені всіх жителів Лип’янки нашим соціальним партнерам — в першу чергу ГК «ЛНЗ» і особисто Дмитру Кравченку, ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» за надані будівельні матеріали, а також ТОВ «Сільгосптехніка», СТОВ «Урожай», п/п Сухомліновій, жителям села, які активно вносять фінансовий вклад у будівництво.
— Ми ж бачимо, що гроші йдуть на діло, щодня виконується великий обсяг робіт, тому нам і не шкода долучити і свої власні кошти для цього, — каже місцева мешканка Наталія Криворучко.
У минулі роки лип’янці теж збирали кошти на церкву, але попередні священики їх не раз підводили. Сьогодні ж такий подвірний збір пожертв на новий храм вони повністю схвалюють.
Заслуговують на велику повагу люди, котрі на громадських засадах працюють щодня на будівництві церкви та наближають довгожданий день храмового свята, коли відбудеться її відкриття: Григорій Білоокий, Василь Холоднюк, Сергій Лєптєєв, Станіслав Мандебура, Віталій Криворучко, Валентин Буткевич, Олександр Мандебура, Анатолій Плахтій, Василь Заєць, Юрій Теличко, Іван Павленко, Богдан Дзьома, Володимир Голець, Олександр Поліщук, Михайло Колос, Анатолій Махиня, Анатолій Криворучко та інші.
Як розповіли місцеві ініціатори доброї справи, обрали саме українську церкву Київського патріархату, бо вже давно потрібно замислюватись, що ми всі народилися і живемо в Україні, а Бог дав кожному народові свою землю, мову, культуру, традиції та генетичні особливості. Тому, як і інші держави, українці мають право на самовизначення і також на свою Церкву. Особливо пришвидшили прихід таких висновків криваві події в новій російсько-українській війні на сході України, за перемогу в якій потрібно ревно молити Бога та зцілюватися від набутих століттями рефлексій та стереотипів меншовартості.
Наталія ДАВИДЕНКО (фото автора).
На прийомі у сільській раді Наталія КРИВОРУЧКО, Людмила КУРЧЕНКОта Катерина ЛИННИК.
Юрій ТЕЛИЧКО.