УКРАЇНА НЕ ВМРЕ
У війни голодні й босі є.
Марс іздибився й ірже.
Самогубство Новоросії
Ми побачили уже.
Місце їй уже в некрополі.
Глас народу — Божий глас,
Мудрі люди в Мелітополі,
Одесити — просто клас.
«Руський мір» тепер в істериці,
«Мір» на світ «лихой і злой»-
В світі всі тепер бандерівці
І Бандера в них герой.
Що з дебілів можна вижати,
Путя й сам в лайно уліз.
Ми ж не просто хочем вижити,
Жити вільно — наш девіз!
Воля кров’ю умивається.
Що поробиш? Жаль бере.
Передбачення збувається:
Україна не умре!
Олександр ДІХТЯРЕНКО. с. Васильків.
НАРОД РОСІЇ, СХАМЕНИСЯ!
«Хотят ли русские войны,
Спросите вы у тишины.
Над ширью пашен и полей,
И у берез, и тополей...».
Так «старший брат» співав колись,
А зараз кров і смерть приніс
На наші мирнії поля
Й брехливо каже: «То — не я!».
Народ Росії, схаменися!
Покайся! Богу помолися!
Своєму Путіну не вір —
Він тягне світ в кривавий вир.
Тебе давно він готував,
Брехнею підло зомбував,
Що українці — не народ,
«Что там бандеровский лишь сброд».
Отак і Гітлер легко й просто
Кричав народу:«Дранг нах остен!».
Він теж народ свій зомбував
І з легкістю на смерть послав.
Чому ж історія не вчить?
Чому, народ, твій розум спить?
У тебе ж славні є сини!
Та тільки їм не віриш ти.
А Кисельовим, Соловйовим,
Брехать за долари готовим,
Бездумно й легко віри ймеш.
Куди ж, народе, ти прийдеш?
Народ Росії, схаменися!
Покайся! Богу помолися!
Хай дітям сняться мирні сни,
Хай підуть геть твої сини!
Хай підуть! Ми не засумуєм,
Свою Державу побудуєм,
Де будуть Гідність, Честь, Права
І Правда Господа жива!
Народ Вкраїни є і буде,
Своїх героїв не забуде!
А Путін нам давно не пара —
Його чекає Божа кара.
Олександр СВЕРДЮК. м. Шпола.
ЧИТАЙТЕ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Читайте Тараса Шевченка вірші,
Як глибу граніту рубайте.
З Шевченком у серці, і з Богом в душі
Любов до Вітчизни плекайте.
Читайте Шевченка для себе чи в голос,
Бо творчість його — то бездонна криниця.
Посієте слово — народиться колос,
Горітиме серце, душа освятиться.
Всім патріотам нації, народу
Шевченко дорогий і зрозумілий:
Життя віддасть хто за свободу,
За віру, мову й край свій рідний.
Та зійде сонце на Тарасовій горі,
І слово Кобзаря народ з’єднає.
І будуть діти на оновленій землі,
Бо України кращої немає!
Сергій МОШЕНСЬКИЙ с. Ротмистрівка.