Минулого тижня селі Хижинці, що на Лисянщині, відбулося урочисте відкриття Алеї Слави, присвяченої захисникам України — жителям села, які загинули під час російсько-української війни.
На Алеї Слави увічнено імена п’ятьох воїнів.
Євгеній Мартиненко народився 25 січня 2000 року. У 2019 році підписав контракт та вступив на службу до Збройних сил України. Служив навідником 2-ї десантно-штурмової роти 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. 24 березня 2022 року загинув під час виконання бойового завдання в селі Солодке Волноваського району Донецької області. Посмертно нагороджений орденом «За мужність».
Роман Король народився 31 травня 1982 року у Звенигородці, а з чотирьох років жив у Хижинцях. У січні 2022 року підписав контракт на службу у Збройних силах України. Служив стрільцем-помічником гранатометника 1-ї механізованої роти 42-го батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Загинув 28 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання в селі Воронове Сєвєродонецького району Луганської області. Посмертно нагороджений орденом «За мужність».
Юрій Ненько народився 5 квітня 1970 року у Стеблеві. У 2021 році переїхав до Хижинців, де придбав будинок. Служив сержантом із матеріального забезпечення 57-го гаубичного дивізіону 45-ї окремої артилерійської бригади. Загинув 25 червня 2022 року під час виконання бойового завдання в Охтирці на Сумщині.
Анатолій Дорошенко народився 5 серпня 1988 року в селі Димер на Київщині, а у 1999 році разом із родиною переїхав до Хижинців. Після початку повномасштабного вторгнення був призваний до Збройних сил України. Служив солдатом-зв’язківцем окремого зенітно-ракетного дивізіону 156-го зенітно-ракетного полку. Загинув 24 серпня 2024 року внаслідок ракетного удару під час виконання бойового завдання.
Олександр Бондаренко народився 2 січня 1995 року та з дитинства був активним учасником культурних і спортивних заходів у селі. Після початку повномасштабного вторгнення залишив роботу за кордоном і став на захист України. 8 березня 2022 року був призваний до лав Збройних сил України. Служив старшим лейтенантом, командиром 2-го штурмового взводу 5-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону. Загинув 26 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Демидівка Бєлгородської області РФ. Посмертно нагороджений орденом «Золота Зірка» та удостоєний звання Героя України за здійснення визначного геройського вчинку. Його ім’ям також названо вулицю, на якій він виріс.
Окремою частиною Алеї стало «Дерево Надії», присвячене військовослужбовцям, які вважаються зниклими безвісти за особливих обставин або перебувають у російському полоні.
Віталій Білоус, 1988 року народження, з початку повномасштабного вторгнення залишив роботу за кордоном і 24 лютого 2022 року був призваний до Збройних сил України. Служив солдатом-сапером інженерно-саперного відділення 32-ї окремої механізованої бригади. 7 квітня 2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі села Піщане на Донеччині.
Павло Чехов, 1977 року народження, був призваний на військову службу у 2024 році. Служив стрільцем-номером обслуги механізованого відділення. 12 січня 2025 року під час виконання бойового завдання зник безвісти в районі села Звірове на Донеччині.
Костянтин Скорик, 1989 року народження, був призваний на військову службу 29 жовтня 2025 року. Служив механіком-водієм медичного пункту мотопіхотного батальйону 56-ї бригади. 16 червня 2026 року під час виконання бойового завдання зник безвісти в районі населеного пункту Козача Лопань Харківського району.
За інформацією відділу культури, молоді та спорту Лисянської ТГ