РОЗ’ЯСНЕННЯ
Наприкінці минулого року в Україні відбулася реформа системи надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців. Також запроваджено дворівневу процедуру адміністративного оскарження рішень держреєстраторів. Водночас установлено вимоги до таких звернень, недотримання яких призводить до відмови в розгляді скарги.
Куди й на що
можна скаржитися
Кожна особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, може звернутися до Міністерства юстиції чи його територіального органу. У разі незгоди з результатом розгляду скарги останнім — безпосередньо до Мін’юсту.
Водночас скарга повинна відповідати вимогам, установленим законодавством щодо форми, змісту та підстав такого звернення, а саме — законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15 травня 2003 року. Недотримання хоча б однієї з вимог є підставою для відмови в прийнятті скарги до розгляду.
Відповідно до абз.1 ч. 2 ст. 34 закону №755-IV Мін’юст розглядає скарги на проведені держреєстратором реєстраційні дії (крім тих, які вчинено на підставі рішення суду), а також на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів міністерства. У свою чергу територіальний орган розглядає скарги на рішення (крім рішень, згідно з якими проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність держреєстратора та на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.
Строки для звернень
та розгляду
Згідно із ч. 3 ст. 34 закону №755-IV дії або бездіяльність держре-єстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені впродовж 30 календарних днів з дня прийняття рішення або з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав. А рішення, дії або бездіяльність тери-торіальних органів Мін’юсту можуть бути оскаржені протягом 15 календарних днів.
Якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Мін’юст та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Згідно з п. 4 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМ №1128 від 25 грудня 2015 року, скарги розглядаються у строки, встановлені ст. 20 закону «Про звернення громадян», а саме — протягом одного місяця від дня їх надходження, з урахуванням особливостей, визначених законами №1952-IV та №755-IV. Строки обчислюються з моменту реєстрації скарги суб’єктом розгляду.
Сплата державного мита за подання таких скарг законом №755-IV не передбачається.
Особа, яка вважає, що її права порушено, надсилає скаргу поштою або подає її безпосередньо до секретаріату Мін’юсту чи його територіальних органів.
Відповідно до ч. 4 ст. 34 закону №755-IV днем подання скарги вважається день її фактичного отримання, а в разі надсилання поштою — дата отримання відправлення відділенням пошти. Якщо останній день строку для подання скарги припадає на вихідний або святковий, він переноситься на наступний робочий день.
Умови прийнятності
У скарзі, що подається за правилами закону №755-IV, обов’язково зазначаються повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування або місцезнаходження (для юросіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скаргу подає він.
Також указуються зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які, на думку скаржника, порушено. Необхідно також викласти обставини, якими обгрунтовуються вимоги, а скаржнику чи його представнику — поставити підпис із зазначенням дати складення скарги.
Абзацом 3 ч. 5 ст. 34 закону №755-IV встановлено: якщо скарга подається представником скаржника, до неї додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Коли відмовляють
у задоволенні
Згідно із ч. 8 ст. 34 закону №755-IV у задоволенні скарги буде відмовлено, якщо:
• скарга оформлена без дотримання визначених законом вимог;
• на момент прийняття рішення про задоволення скарги проведено наступну реєстраційну дію щодо юридичної або фізичної особи-підприємця (закон №755-IV);
• є інформація про судове рішення або ухвалу про відмову від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
• є інформація про судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;
• є рішення цього ж органу з такого самого питання;
• в органі триває розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;
• скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
• закінчився встановлений законом строк подання скарги;
• розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.
Фінальна дія
та виконання рішень
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття (абз. 4 ч. 6 ст. 34 закону №755-IV).
У ньому можуть визначатися кілька шляхів задоволення скарги (абз. 3 ч. 6 ст. 34 закону №755-IV).
Рішення, передбачені пп.«а»—«в» п. 2 ч. 6 ст. 34 закону №755-IV, виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом унесення відповідного запису до державного реєстру. Для виконання таких рішень повторного подання документів для проведення державної реєстрації та сплати адміністративного збору не вимагається.
Технічний адміністратор реєстру в день надходження рішень, передбачених пп.«г» та «ґ» п. 2 ч. 6 ст. 34 закону №755-IV, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до реєстрів визначається Мін’юстом.
Рішення, передбачене пп.«е» п. 2 ч. 6 ст. 34 закону №755-IV, виконується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.
Законодавча база
Наказом Мін’юсту №37/5 від 12 січня 2016 року затверджено положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке визначає порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності цієї комісії, а також права та обов’язки її членів. На основі рішення комісії, прийнятого за результатом розгляду скарги, яке оформляється висновком, готується відповідний наказ Мін’юсту.
Наказом Мін’юсту №9/7 від 14 січня 2016 року затверджено склад комісії, а 26 січня 2016 року вона провела своє перше засідання. За порівняно невеликий проміжок часу цей орган дослідив понад 300 скарг щодо наявності підстав для вивчення, з яких розглянуто по суті понад 80.
Комісія, крім головної мети своєї діяльності, покликана сприяти учасникам відносин у визначенні правильного шляху практичного застосування приписів законодавства, зокрема закону №755-IV. Сьогодні до складу комісії входять досвідчені фахівці у сфері державної реєстрації, котрі під час розгляду скарг підказують учасникам правовідносин шляхи вирішення питання, а саме — як, коли, в який спосіб вони мають діяти у конкретних правових ситуаціях відповідно до вимог законодавства.
Систематичне вивчення та узагальнення практики розгляду комісією скарг є запорукою ефективності й забезпечення єдності практики виконання Мін’юстом функції контролю за діяльністю державних реєстраторів. Крім того, такий аналіз забезпечує прозорість та гласність діяльності комісії.
Ще одним важливим завданням вивчення та узагальнення практики розгляду скарг є виявлення недоліків або прогалин у нормативному регулюванні відповідних правовідносин. Інформування про такі недоліки відповідних органів влади, включаючи підготовку проектів нормативно-правових актів, є прямим обов’язком комісії та Мін’юсту.
Наталія ДАРАГАНОВА, державний реєстратор райдержадміністрації.