Подорожчання пального змушує жителів Шполи переглядати звичний спосіб пересування. Нині бензин коштує 88.90 гривень за літр, а дизельне пальне - 103.90 гривні. Через такі ціни одні водії намагаються рідше користуватися автомобілями, інші пересідають на велосипеди або частіше долають відстані пішки.
Журналісти Шполяночки поспілкувалися з жителями міста, щоб дізнатися, як змінилася їхня щоденна мобільність і на чому вони намагаються заощаджувати.
Шполянин Андрій розповідає, що раніше автомобілем користувався практично щодня. Навіть для коротких поїздок містом обирав машину, адже так було швидше та зручніше.
«Тепер перед тим, як кудись їхати, думаю, чи справді це необхідно. Бензин по 89 гривень за літр - це вже відчутні витрати, особливо якщо заправляти автомобіль регулярно», - говорить чоловік.
Оскільки робота Андрія розташована неподалік від дому, він вирішив добиратися туди пішки. Так само намагається обходитися без автомобіля, коли потрібно сходити до магазину чи вирішити справи в центрі міста.
«Зараз машина більше стоїть, ніж їздить. Звичайно, повністю відмовитися від неї не можу, але для коротких відстаней вона мені вже не потрібна. Краще пройдуся пішки й заощаджу кошти для сім’ї, ніж витрачатиму їх на пальне», - додає Андрій.
Для жительки міста Олени велосипед - не новинка, однак раніше вона використовувала його переважно для дозвілля.
«Раніше я могла взяти велосипед просто покататися, а зараз їжджу ним у справах. Добре, що погода ще дозволяє. Взимку буду ходити пішки. Якщо потрібно кудись у Шполі, то навіщо заводити автомобіль? На велосипеді можна швидко доїхати й не витрачати гроші на пальне. Автомобіль залишаю для тих випадків, коли потрібно перевезти щось важке або поїхати за межі міста. Поступово звикла планувати пересування і не використовувати машину там, де можна обійтися без неї», - розповідає жінка.
Шполянин Віктор має автомобіль із дизельним двигуном, тому нинішня вартість пального також відчутно позначається на його витратах. За його словами, раніше він міг виїхати з дому кілька разів на день, не надто замислюючись про кількість використаного пального.
«Дизель уже по 104 гривні. Скоро авто з дизельними двигунами буде як антикваріат. Тепер просто так їхати кудись не хочеться. Якщо маю кілька справ у різних місцях, намагаюся виконати їх за одну поїздку, а не повертатися додому й знову виїжджати», - пояснює чоловік.
Короткі відстані Віктор тепер частіше долає пішки. Автомобіль використовує тоді, коли без нього справді не обійтися.
«Доводиться трохи змінювати звички. Раніше сів і поїхав, а тепер спершу думаю, чи варто витрачати пальне. Звісно, машина потрібна, але не для кожної справи», - зазначає він.
Інша жителька Шполи Ірина розповідає, що має автомобіль із невеликою витратою пального, однак навіть це не рятує від значних витрат. Через роботу їй доводиться часто пересуватися містом, тому повністю відмовитися від машини вона не може.
«Я тепер заправляюся невеликими порціями - можу залити лише п'ять літрів, щоб у разі потреби мати пальне. Повний бак зараз обходиться дорого, тому намагаюся витрачати його якомога ощадніше», - говорить жінка.
Частину робочих справ Ірина тепер виконує пішки. Якщо потрібно зайти до магазину, забрати щось або дістатися центру міста, намагається не сідати за кермо.
«Якщо відстань невелика, то немає сенсу заводити автомобіль. Звичайно, іноді без нього ніяк, але там, де можу пройтися, тепер частіше ходжу пішки», - додає Ірина.
Шполянин Максим також намагається менше користуватися автомобілем. Каже, що здебільшого залишає його для поїздок за межі Шполи, а містом пересувається велосипедом або пішки.
«У межах міста на велосипеді цілком зручно. Не потрібно витрачати пальне, особливо коли треба проїхати невелику відстань. А автомобіль використовую тоді, коли треба їхати в інший населений пункт, бо маю батьків у селі поблизу Шполи. Тому без машини все одно не обходиться, але тепер намагаюся користуватися нею лише за потреби», - розповідає чоловік.
Кожен із жителів Шполи по-своєму пристосовується до подорожчання бензину та дизеля. Хтось частіше ходить пішки, хтось пересідає на велосипед, а хтось намагається об'єднувати кілька справ в одну поїздку. Водночас повністю відмовитися від автомобілів співрозмовники не поспішають, адже в багатьох ситуаціях без них усе ще не обійтися.