КОНКУРСИ... ТУРНІРИ... ФЕСТИВАЛІ...
В одному бідному селі жив юнак. Він проводив свої дні безглуздо, механічно й монотонно, як і інші жителі цього згасаючого селища, не маючи уявлення, що робити із власним життям.
Якось йому наснилося море, і хлопець вирішив вирушити в дорогу, щоб знайти свою мрію. Він робив кілька спроб, щоб побачити омріяне море, вирушаючи то однією, то іншою дорогою, але його щоразу відмовляли від мандрівки. Сім’я, діти і різні перепони, які щоразу виникали на шляху, не дозволяли здійснитися цій мрії.
Вже у поважному віці чоловік вирішив зробити останню спробу і залишив усе, з чим був пов'язаний багато років, повернувся і пустився останньою, досі невідомою йому дорогою, дуже крутою і кам'янистою. Коли ж він здолав її і вийшов на гору, перед ним розкрилися безкрайні водні простори. А ще старий крізь сльози жалю побачив, що всі дороги, які він все життя не зміг подолати, теж вели сюди, до моря. Та жодною з них він так і не наважився пройти до кінця...
Зовсім по-іншому, аніж герой цієї притчі, вчинили жінки, які три місяці тому вирішили таки спробувати пройти свою дорогу, аби змінити своє життя, свій світогляд, змінити себе. Всі вони, різні за віком стали учасниками проекту «Зміни себе», який проводився на базі клубу «Спорт+». І почали міняти себе...
Дехто із жінок відвідував цей спортивний заклад раніше, дехто вперше прийшов, аби спробувати. Для кожної з учасниць розпочалося нове життя, наповнене інтенсивними тренуваннями
боротьбою із самим собою, досі притаманними звичками, власними лінощами чи проблемами зі здоров’ям.
Як учасниця проекту, можу сказати, що шлях цей був непростим, але дуже цікавим. Ми повністю змінили свій режим харчування і намагалися не відступати від нього ані на крок. У призначений час на нас чекали тренери, які займалися з нами за спеціальною 1,5—2 годинною програмою, в яку входили фізичні навантаження, обов’язкові до виконання і які враховували індивідуальні особливості кожного. Програма щоразу мінялася, і разом з нею ми теж.
За три місяці, які ми пройшли разом, ми здружилися, щоразу ділилися один з одним своїми маленькими перемогами, підтримували колег морально.
Звичайно, кожна в душі хотіла перемогти, але, в першу чергу, для себе, щоб довести собі, що «я сильна і все зможу».
І ось цей день підбиття підсумків настав.
Директор клубу «Спорт+» Інна Мальчик привітала всіх учасниць, вручивши грамоти, новорічні подарунки та абонементи на безкоштовне відвідування спортзалу у січні. І... оголосила переможницю — Галину Ропай, яка за час конкурсу зняла найбільше —14 кг!!! Галина Михайлівна отримала сертифікат на дві тисячі гривень.
— Я просто тренувалася і не сподівалася на такий результат, — прокоментувала Галина Михайлівна, — і чесно скажу, що навіть від себе не очікувала такого!
— Я хочу подякувати усім жінкам, — зазначила, вітаючи, Інна Мальчик, — адже всі наполегливо йшли до своєї мети, не відступаючи, і досягли найкращих результатів. Ви наші перші учасниці, тому — найрідніші. І двері нашого закладу завжди гостинно відкриті для вас.
— Ви не лише змінилися зовні, змінився і ваш внут-рішній світ, — зазначив тренер Олександр Шпиця, — адже кожна із вас довела у першу чергу собі, що наполеглива праця завжди дає позитивні результати!
Конкурс позаду... Ми всі щиро вдячні нашим рідним, друзям і знайомим, іншим відвідувачам спортзалу, які підтримували і вірили в нас; тренерам, які працювали з нами — Дмитру Поперечному, Олександру Шпиці, Юлії Сторчак, адміністратору Вікторії Щукіній, директору закладу «Спорт+» Інні Мальчик. Завдяки вам ми повірили в себе і переконалися: коли до мрії йти наполегливо, вона стає реальністю! Нехай у ваших душах завжди панують радість, а гарний новорічно-різдвяний настрій не полишає вас впродовж усіх свят!
Лариса БАЧИНСЬКА
(фото автора)