Анатолій Ткаченко про гроші, можливості та нові перспективи для Шполянщини
Сьогодні великій успішній компанії недостатньо виробляти якісний продукт, важливо вести свій бізнес відповідально. У світі це вже давно розуміють і практикують, в Україні ж рух за соціальну відповідальність бізнесу лише на початковому етапі. Хоча ще в 40-х роках минулого століття, захищаючи вільний ринок від комуністичної загрози, в світі заговорили про соціальну відповідальність корпорацій. Наразі тільки в США та ЄС інвестиції в соціальну відповідальність досягають близько $2 трлн. На жаль, в Україні далі розмов справа не йде. Власники великих підприємств виправдовуються, мовляв, справа важлива й потрібна, але не на часі: в країні криза і бізнес змушений виживати.
Група компаній ЛНЗ одна з тих в Україні, які, попри складнощі, залишаються відповідальними перед суспільством, вбачаючи у цьому одну зі своїх місій. Про відповідального роботодавця, соціальне партнерство і пріоритети в цій сфері «Шполяночка+» запитала у директора Лебединського насіннєвого заводу Анатолія ТКАЧЕНКА.
— Анатолію Миколайовичу, продовжіть речення: «Соціальне партнерство для ЛНЗ — це … » ?
— Соціальне партнерство для ЛНЗ — це відповідальність! Яку в свою чергу можна розглядати з різних боків. Відповідальність перед державою — це забезпечення людей робочими місцями і звісно сплата податків. Відповідальність перед працівниками — це вчасна виплата заробітної плати та соціальні гарантії, наприклад, безкоштовне медичне обслуговування. Відповідальність перед орендодавцями — це постійна допомога та вирішення важливих соціальних питань громад (від придбання підручників і художньої літератури для навчальних закладів і до будівництва і ремонту доріг, допомоги школам, дитсадкам, лікарням).
— Як приймаються рішення щодо коштів, які виділяються на соціальне партнерство і того, куди їх направити у першу чергу?
— Завдяки тісній співпраці із активом тієї чи іншої громади ми достеменно знаємо потреби і проблеми кожного населеного пункту Шполящини. Звісно, реагуємо і на особисті звернення людей. Запити різні. Наприклад, у Кавунівці в цьому році профінансували ремонт фасаду будівлі сільського клубу та заміну всіх вікон. У Кримках — ремонт даху церкви. А для Журавського НВК придбали новий сучасний дитячий майданчик… Взагалі, діти та молодь — один із пріоритетних напрямків. Ось на зимовий період забезпечили школи дровами. А напередодні новорічно-різдвяних свят діти всіх шкіл, де працює Група компаній, отримали солодкі подарунки. Щороку нагороджуємо талановитих дітей грошовими преміями. Опікуємося і педагогічними працівниками, і спортсменами, і ветеранами праці та війн. Якоїсь чіткої схеми, куди направляти кошти у нас немає, скоріше це відбувається за загальнолюдськими, моральними принципами.
— З початку конфлікту на сході країни Група компаній «ЛНЗ» розпочала системно надавати допомогу українській армії в зоні АТО. Чи продовжується волонтерська діяльність сьогодні?
—Так, безперечно. Ніколи не відмовляємо у наданні допомоги нашим захисникам: надаємо пальне, необхідні речі для Збройних Сил і бійців персонально. Але намагаємось не афішувати це. Скажу єдине — допомагали, допомагаємо і будемо допомагати, до остаточної Перемоги над ворогом. А в неї ми непохитно віримо та прагнемо зміцнювати «тил» нашої держави — як в економічному, так і в соціальному плані.
— Які соціальні проекти минулого року вважаєте найбільш вагомими?
— Якщо говорити про найбільш значущий в соціальному плані проект, то це, безперечно, придбання для Шполянської центральної районної лікарні нового сучасного реанімобіля із новітнім обладнанням. Шполянські лікарі отримали реальну допомогу в порятунку людських життів. А що ще може бути ціннішим?
Якщо ж говорити про найбільший проект за капіталовкладеннями, то це ремонти доріг, куди ми лише за останній рік вклали понад 3 млн. грн. Це дороги до сіл Журавка й Лебедин, дороги у Терешках та Матусові, ремонти вулиць Лебединської, Артема, провулків Мар’янівський та Амосова Шполянської ОТГ.
— Щодо об’єднаних територіальних громад, зокрема і Шполянської. На Вашу думку, чи можуть сьогодні ОТГ самостійно, без допомоги бізнесу, вирішувати основні питання життєдіяльності?
— Хотілось би. Але, на жаль, поки що ні. І ми, як соціально відповідальний партнер, не можемо стояти осторонь тих процесів, які відбуваються в новоутворених громадах. Наразі тривають процеси реформування, які супроводжуються і суперечками, і дискусіями — не без цього. Але там є свої керівники, яких делегували люди і які самостійно приймають рішення. А ми — не «контролюючий орган», ми лише підставляємо своє плече Шполянській ОТГ у життєво важливих галузях. Я й сам як депутат Черкаської обласної ради від ВО «ЧЕРКАЩАНИ» переймаюся проблемами Шполянської ОТГ і допомагаю їх вирішити. Але з того невеликого досвіду роботи міської ради Шполянської ОТГ вже можна зробити певні висновки: коли основу більшості в раді становить одна політична сила, є сильна команда, є правильні рішення в інтересах громади, тоді й відбуваються позитивні зміни в житті жителів громади.
— Про Ваше депутатство в обласній раді. Що вдалося зробити для Ваших виборців, особливо в частині формування бюджету району?
— Процес формування будь-якого бюджету є складним, а якщо ти хочеш залучити для потреб району кошти обласного чи державного бюджетів, то готуйся до так званого «ходіння по муках». Купа листів, звернень, кабінетів, чиновників — і так по колу кілька разів. Однак ми наполегливі! Так от, на Шполянщину вже їде ліфт, який придбано у неврологічне відділення центральної районної лікарні. Також на умовах співфінансування: 50% з обласного бюджету та 50% з сільських, міського, районного бюджетів і спонсорської підтримки (куди ГК «ЛНЗ» також надала 80 тис. грн) придбано реанімобіль для відділення швидкої допомоги в Шполі. А це понад 2 млн. грн. На стадії завершення — і будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям біля Лебединського НВК №1. Загалом проект розрахований на суму близько 1,5 млн. грн., з яких 150 тис. грн. профінансував Лебединський насіннєвий завод, решта коштів розподілена між обласним, районним та сільським бюджетами.
— А якими проектами опікуєтесь нині?
— Зараз ми намагаємось залучити кошти на ремонти сільських доріг обласного значення, а також об’їзних доріг м.Шполи: у напрямку Золотоноша-Умань — переїзд у Сигнаївці та п’ять кілометрів окружної дороги; у напрямку Городище-Новоукраїнка — відрізок, який проходить через Шполу.
Ще один проект, який ми плануємо врешті реалізувати — ремонт водогону у м.Шполі. Наразі досягнуто домовленостей, за якими 75% суми має профінансувати Фонд регіонального розвитку, іншу частину — коштом громади та з інших джерел, не заборонених законодавством.
— Сьогодні розвиток будь-якої громади неможливий без духовної складової. Які культурно-духовні проекти підтримує Лебединський насіннєвий завод?
— Підтримуємо. І не один. Спорудження церкви, фінансова підтримка дитячих мистецьких колективів, спонсорування їх участі в конкурсах обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів. Окремо хочу сказати про історико-просвітницький фестиваль «Товмацький курінь», в якому беруть участь видатні письменники, митці та дослідники історичних сторінок українських визвольних змагань 20 століття. Вже другий рік поспіль ми надаємо фінансову допомогу для його організації і проведення. А у цьому році ми також плануємо підтримати ідею організаторів фестивалю та заснувати премію для людей, які докладають зусиль до повернення історичної правди про українські визвольні змагання, а також популяризують бойові і мирні подвиги шполян, наших сучасників.
— Чи відкриті Ви, Анатолію Миколайовичу, до новацій? Скажімо, якщо ми прийдемо до Вас з новим проектом, зможемо розраховувати на Вашу підтримку?
— Приходьте. Розглянемо. Аби на благо громади!
Спілкувалася Наталія ДАВИДЕНКО