У місті на березі Гнилого Тікича з'явився новий спортивно-ігровий простір для дітей. Його встановили переселенці з Покровська на знак вдячності місцевій громаді за гостинність і підтримку.
Про це йдеться у матеріалі видання "Вісті Черкащини".
«Шановні звенигородчани, щиро дякуємо вам за вашу щирість, доброту та повагу до людей, які залишилися без нічого (до переселенців), і в якості подяки даруємо вашим дітлахам від переселенців Покровська дитячий майданчик! Нехай дітки розважаються із задоволенням! Ще раз щиро дякуємо за добро!» – написала Оксана Лисакова у фейсбук.
Ініціатором встановлення майданчика став її син Руслан Лисаков. Чоловік розповів, що свого часу був засновником «Молодіжного об'єднання Покровська» і брав активну участь у благоустрої міста. Раніше він власним коштом встановив такий же дитячий майданчик у рідному місті.
«З переїздом вирішив демонтувати майданчик і перевезти його сюди на радість місцевим дітлахам. Не було сенсу його там залишати», – розповідає Руслан. Раніше на Донеччині він займався заготівлею та постачанням деревини за держзамовленнями, надавав підтримку пільговим категоріям громадян.
Нині родина планує пов'язати своє життя зі Звенигородщиною і не збирається повертатися до Покровська навіть після закінчення війни.У місті на березі Гнилого Тікича з'явився новий спортивно-ігровий простір для дітей. Його встановили переселенці з Покровська на знак вдячності місцевій громаді за гостинність і підтримку.
«Шановні звенигородчани, щиро дякуємо вам за вашу щирість, доброту та повагу до людей, які залишилися без нічого (до переселенців), і в якості подяки даруємо вашим дітлахам від переселенців Покровська дитячий майданчик! Нехай дітки розважаються із задоволенням! Ще раз щиро дякуємо за добро!» – написала Оксана Лисакова у фейсбук.
Ініціатором встановлення майданчика став її син Руслан Лисаков. Чоловік розповів, що свого часу був засновником «Молодіжного об'єднання Покровська» і брав активну участь у благоустрої міста. Раніше він власним коштом встановив такий же дитячий майданчик у рідному місті.
«З переїздом вирішив демонтувати майданчик і перевезти його сюди на радість місцевим дітлахам. Не було сенсу його там залишати», – розповідає Руслан. Раніше на Донеччині він займався заготівлею та постачанням деревини за держзамовленнями, надавав підтримку пільговим категоріям громадян.
Нині родина планує пов'язати своє життя зі Звенигородщиною і не збирається повертатися до Покровська навіть після закінчення війни.