ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ

2016-й — РІК ОБ’ЄДНАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Збільшення доходів та можливість раціонально і самостійно використовувати отримані кошти — це головні чинники, з якими пов’язують надії на успіх адміністративно-територіальної реформи. Вона вже впевненою ходою рушила по Україні. Мінрегіон України займає активну позицію у питаннях нормативно-правової, організаційної та методичної підтримки створених об’єднаних територіальних громад. Одним із інструментів такої підтримки є створення експертної групи для невідкладного реагування у вирішенні питань об’єднаних територіальних громад.

Всього в Україні вже є 159 об’єднаних територіальних громад.

Перший результат — додаткове фінансування

Першопрохідці зазначають, що невеликі населені пункти отримали змогу реалізовувати проекти на чималі суми, про які раніше і мріяти не могли. Почали з’являтися кошти і на першочергові потреби, на які держава раніше гроші не знаходила, як, наприклад, безкоштовне харчування дітей у школах. Поза тим, відзначають у громадах, законодавство, яке регулює діяльність новостворених громад, ще потребує вдосконалення.

Лідером з впровадження децентралізації в Україні нині є Тернопільщина, на території якої створено 26 об’єднаних громад. Головним стимулом для об’єднання стало обіцяне збільшення бюджетних доходів.

«Цього року ми очікуємо отримати 31 млн доходів завдяки тому, що 60% ПДФО залишатиметься в бюджеті громади. Минулого року міська рада Теребовлі отримала 8 млн грн доходу. Тепер дохід суто міста буде на рівні 22-23 млн. Різниця, як бачите, суттєва», — повідомляє голова Теребовлянської громади Сергій Поперечний.

Чим більша кількість жителів громади — тим більше коштів додатково можна отримати ще від Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), який виділяє фінанси суто для новостворених громад для реалізації поданих ними проектів. На Тернопільщину, зокрема, у Фонді обіцяють скерувати 93,6 млн грн. Теребовлянська громада подала на конкурс проекти на 35 млн грн. Вони зокрема передбачають капремонт освітніх закладів, спортивної школи, закупівлю техніки для комунального господарства. Середня вартість проекту — 1,3 млн грн. Наразі в громаді очікують, доки визначать, який з проектів переможе і отримає фінансування. При цьому скеровують на капремонти кошти і з бюджету громади. В процесі реформування в Теребовлянській громаді оптимізували штат посадовців, які працюють в кожному селі. Якщо раніше в сільраді зарплату отримували голова, бухгалтер, прибиральниця і ще іноді «земельник», то тепер — лише двоє осіб.

Додаткова мотивація для раціонального використання коштів
Після того, як на громаду перейшло фінансування закладів освіти, тут одразу почали рахувати кожну копійку і думати, як максимально раціонально використати кошти.

«З січня ми одразу перевели три дитсадки та дві школи на опалення дровами. До цього їх опалювали газом. Витрачали на місяць 40 тис. грн, тепер витрачаємо 10 тис. Бо не було зацікавленості. Гроші за опалення в кінцевому рахунку йшли на Київ. Зараз ми виділяємо кошти своєму комунальному підприємству на обрізку гілок та доставку деревини в навчальні заклади. Відповідно і опалення забезпечили, і втрачені на це кошти залишися в громаді», — зазначає Сергій Поперечний. Він переконаний, що завдяки об’єднанню у громад є чудова нагода за короткий час показати жителям позитивні зміни. — Тепер головне, щоб було забезпечене обіцяне фінансування проектів. Адже інші населені пункти вичікують, дивляться на наш досвід. Держава на нашому прикладі має показати, що ми пішли правильним шляхом.

Перші зміни на Черкащині
На вимогу закону про об'єднання територіальних громад в Україні запроваджено інститут старост.

Перші вибори старости в Україні були проведені у січні 2016 року на Черкащині — в селищі Ірдинь. Обраний староста представляє інтереси жителів Ірдиня в Білогірській об'єднаній територіальній громаді, до якої віднедавна входить селище.

Всього на Черкащині вже об’єдналися три територіальні громади. Білозірська, з центром у Білозір'ї, — найбільша з них. Тут живе понад 10 тис. людей.

Закон передбачає, що власних старост матимуть села, у яких є понад 50 мешканців. Центри громад, такі як Білозір'я, своїх старост не матимуть.

За законом, староста представлятиме інтереси своїх односельців у територіальній громаді, входитиме до її виконавчого комітету, братиме участь у підготовці бюджету, допомагатиме мешканцям готувати документи для органів влади. Кожна громада ухвалюватиме власне положення про старосту, де чітко прописуватиме особливості його роботи й перелік повноважень.

Хочемо грошей — маємо швидко визначитися з громадами
Як обрати правильний формат об’єднань? Як не нашкодити Шполянщині? Як не втратити баланс функціонування різних сфер та не зруйнувати те, що є?

Важливо, щоб процес становлення об’єднаних територіальних громад перебував у тісній інформаційній взаємодії органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування. Зокрема, фахівці мають надати якісні консультації громадам щодо можливостей та переваг об’єднання. Люди повинні знати, які повноваження матимуть та які ресурси отримають.

Перший перспективний план об’єднань громад Шполянщини, в якому передбачалося 6 громад, пройшов погодження у Черкаській облдержадміністрації, але експерти не затвердили його на рівні Кабінету Міністрів України. Далі розпочався процес підготовки наступних планів, які сьогодні ще остаточно не представлені.

Голова Шполянської районної ради Олександр КУЗУБ у бесіді з кореспондентом «Шполяночки+» зазначив, що у держбюджеті 2016 року передбачена окрема субвенція на підтримку об'єднаних територіальних громад у розмірі 1 млрд гривень, тому не потрібно зволікати із процесом об’єднання громад Шполянщини. Як виглядатиме перспективний план, який буде знову розглянутий найближчим часом на сесії обласної ради, залежить від спільного знаменника, виведеного разом з усіма жителями Шполянщини.

— Головна умова — об’єднання має бути виключно добровільним, — додає Олександр Миколайович. — Щоб у цей процес були максимально залучені всі жителі сіл. Ми обов’язково проведемо обговорення та консультації з людьми, і потім сформуємо наш план за результатами ініціатив громад. Жодного примусу, тільки свідоме прийняття рішення. Однак, наголошую, робити це потрібно швидко, аби встигнути отримати кошти на підтримку об'єднаних територіальних громад.

Ганна ШВЕЦЬ