Ви почали помічати, що ваша дитина іноді серед ночі раптово починає говорити або навіть вставати з ліжка та пересуватися по кімнаті. Що це за явище, коли варто звертатися до лікарів та як запобігти йому, дізнавалась «Шполяночка+».
Рухається, не прокинувшись
Таке явище називається сомнамбулізмом. Сомнамбулізм (відомий також як сноходіння) означає, що людина рухається або здійснює складні дії, не прокинувшись повністю. Це може статися з людиною в будь-якому віці, але частіше трапляється в дітей. Про сомнамбулізм можна говорити, якщо дитина під час сну: сидить у ліжку і повторює певні рухи; встає і ходить помешканням; розмовляє або бурмоче; не реагує на звертання до себе; робить незграбні рухи; має мимовільне сечовипускання; виконує повторювані дії, як-от відкривання та закривання дверей.
Незалежно від того, що роблять діти під час епізодів сомнамбулізму, після сну вони не пам’ятають цього.
Зазвичай епізод сомнамбулізму відбувається в першій частині ночі (протягом однієї-двох годин після засинання). Діти можуть повзати, ходити, бігати або говорити під час сну, почати одягатися чи спробувати вийти з дому тощо. У цей час дитина переважно має відкриті очі та порожній погляд.
Якщо ви заговорите до дитини, вона не відповідатиме вам, а розбудити її буде дуже складно. Епізод сомнамбулізму може тривати від кількох секунд до декількох хвилин, але зазвичай триває від 10 до 20 хвилин. Після його закінчення дитина засне, а після пробудження може відчувати втому та дезорієнтованість.
Коли варто звернутися до фахівця
Серед причин сомнамбулізму виділяють: недостатню кількість сну або втому, нерегулярний графік сну, супутнє захворювання, температуру, побічні ефекти від вживання деяких ліків, стрес.
Дуже рідко сомнамбулізм є симптомом чогось серйозного і переважно не потребує медичного втручання. Вважається, що одна дитина з п’яти хоча б раз у житті переживала такий досвід. До моменту досягнення статевої зрілості більшість дітей це переростають.
Якщо ж епізоди сомнамбулізму трапляються досить часто, ви стурбовані тим, що дитина може травмувати себе чи інших людей, або ж епізоди продовжуються, або тільки починаються у старшому віці, слід проконсультуватися з педіатром чи сімейним лікарем. В окремих випадках він або вона може призначити нетривалий курс снодійних або заспокійливих ліків.
Варто звернути увагу і на те, якщо ваша дитина має апное сну (хропіння або задишку), два і більше епізодів сомнамбулізму серед ночі, нічне нетримання сечі (хоча раніше зазвичай цього не траплялося) чи інші особливості сну, які вас непокоять.
У такому разі педіатр може направити вас до спеціалізованого центру сну, де вашу дитину зможуть оглянути та встановити справжню причину проблем зі сном.
Як можна допомогти дитині
Переконайтеся, що під час епізоду сомнамбулізму дитина не зазнає травмування та не покидає меж помешкання. Аби убезпечити її від цього, батьки можуть: зачиняти на ніч двері та вікна; встановити блокування на дверях, вікнах, а також сходах (якщо вони є в помешканні); тримати гострі, зламані чи небезпечні предмети подалі від ліжка дитини чи за межами її спальні. Переконатися, що дитина не спить на верхній частині двоярусного ліжка; зменшити температуру на обігрівачі, щоб запобігти опікам; зберігати ключі від помешкання так, щоб дитина не могла їх дістати; підтримувати чистоту на підлозі, не залишати там велику кількість різних предметів, через які дитина може перечепитися та впасти або на які може наступити.
Не слід намагатися втримати дитину чи розбудити її. Обережно направте її назад до ліжка, коли вона закінчить те, що робить. Не сваріть дитину наступного дня через те, що вона мала епізод сомнамбулізму — через отриманий стрес такі епізоди, навпаки, можуть повторюватися.
Існує також техніка, яку називають «заплановане пробудження», що допомагає запобігти сомнамбулізму. Кілька ночей поспіль записуйте час, коли дитина засинає і коли починається епізод. Протягом наступного тижня спробуйте акуратно розбудити дитину за 15–30 хвилин до очікуваного часу епізоду сноходіння, звечора попередивши її про це. Протягом наступних п’яти хвилин не давайте дитині заснути.
Якщо дитина їде ночувати до родичів, друзів чи певний час перебуватиме в таборі, попереджайте про це, аби люди на місці змогли підготуватися і запропонувати дитині комфортні та безпечні умови для сну.
Профілактика сомнамбулізму
Здоровий сон дозволяє запобігти сомнамбулізму, тому варто слідкувати за тим, чи висипається ваша дитина.
Слідкуйте за тим, аби дитина засинала і прокидалася в один і той самий час.
Створіть комфортні умови для сну в кімнаті — дитині не мають заважати гучні звуки чи світло з вулиці. Температура в спальні має бути комфортною, а кімната добре провітрюватися.
Обмежте кількість рідини, яку п’є дитина перед сном, і переконайтеся, що вона спорожнила сечовий міхур. Також уникайте вживання кофеїну і цукру, надмірного фізичного навантаження чи перегляду надто емоційного відеоконтенту ввечері.
А безпосередньо перед сном дитина може прийняти теплу ванну чи душ і послухати заспокійливу музику — це дозволить розслабитися.