Під час проведення чергових громадських слухань щодо об’єднання територіальних громад у Сердегівці голова Громадської ради при Шпо-лянській райдержадміністрації Ігор Зачепа запропонував селянам підтримати підготовлене ним звернення до голови Шполянської райдержадміністрації Володимира Потапенка. У зверненні голову РДА просять розібратися із проблемою незаконної вирубки дерев у селі та зникненні води в колодязях. Селяни одноголосно підтримали пропозицію Ігора Зачепи.
Питання Сердегівки і Терешок неодноразово були порушені екослужбою, а поліція вже проводила розслідування. Також відома черкаська екоактивістка активістка Людмила Ткаченко озвучувала проблему на рівні обласних форумів. До неї зверталися жителі села з проханням допомогти вплинути на припинення незаконних земляних робіт, які ведуться біля Сердегівки, і, буцімто, внаслідок яких у місцевих жителів зникла вода у криницях.
Винними у цьому пан Зачепа назвав аграріїв, які здійснюють діяльність на цій території.
Чи насправді роботи, які веде господарство, могли спричинити екологічну проблему в селі, ми розпитали у керівника місцевого підприємства СТОВ «Отава» Андрія Скрипника. Господарство є основним бюджетоутворюючим підприємством у Сердегівці, завдяки якому бюджет села сягає 560 тис грн. на 203 зареєстрованих жителів.
Андрій Григорович розповів, що яр між Сердегівкою та Терешками тривалий час був захаращений заростями американського клену та верби. Річка, що через нього протікала, замулилась і обміліла.
— Жителі села звернулися до СТОВ «Отава» з проханням очистити яр та розчистити річку, що ми й зробили згідно з відповідним дозволом. Є письмове звернення селян із десятками підписів. І ми виконали їхнє прохання. Коли звільнились джерела — у річці з’явилася вода. Вона почала збиратись в природню улоговину, і з часом там утворився ставок. Більше того, ці джерела почали живити ще одне озеро, яке знаходиться у самому селі, і раніше було практично висохлим, — зазначає Андрій Скрипник.
Він наголошує, що яр, який розділяє Сердегівку і Терешки, не є лісосмугою, а територія, яка очищалася, взагалі є частиною земельних паїв.
З обох боків річки є поля — людські паї, які підприємство орендує для сільськогосподарського виробництва. Однак виявилося, що ярок зачепив ці земельні наділи.
— Тож виходило так, що частину землі ми використовували за сіль-ськогосподарським призначенням, а частина паїв поросла чагарником. Тому ми й почали розчищати цей чагарник для подальшого цільового використання виділеної нашому підприємству землі, — пояснює підприємець. — А щодо води, то вже протягом кількох останніх років у Шполянському районі через посуху вода влітку опускається до критичного рівня. Звідси й проблеми з водою в криницях у мешканців не лише села, а й міста.
Дійсно, за даними Гідрометцентру, зниження рівнів ґрунтових вод, виснаження їх запасів, місцями до повного висихання свердловин та колодязів, фіксувалась по всій Черкаській області протягом останніх років і торік Шполянщина опинилися серед районів із найбільшим падінням рівня води разом із Кам’янським, Золотоніським, Звенигородським та Монастририщенським районами.
Тому Андрій Скрипник дивується звинуваченням, які нині лунають у бік аграріїв. Адже мешканці Сердегівки самі попросили облагородити територію. Більше того — від них вже надійшла пропозиція перетворити ставок на місце відпочинку, що й планується зробити навесні.
Офіційно
За інформацією Шполянського відділу поліції, ще в жовтні було відкрито кримінальне провадження за фактом незаконної вирубки лісу по двох зафіксованих фактах.
У першому випадку полісменів викликав працівник екологічної інспекції, який зафіксував вирубку на території села Терешки. Про підозру повідомлено чотирьом громадянам — двом жителям Шполи та жителям Сердегівки і Терешок.
У другому випадку було накладено арешт на техніку, за допомогою якої вирубували дерева. Але суд повернув її власнику.
Не все так просто
Річ у тім, що лісосмуги нині перебувають «у повітрі» — чинне законодавство не регламентує їх належність до того чи іншого балансоутримувача, хоч вони ніби і є державною власністю. Слід зазначити, що в разі утворення об’єднаних територіальних громад, лісосумги перейдуть на їх утримання з правом розпорядження, як і землі, що знаходяться поза межами населеного пункту. У цьому випадку ОТГ буде зобов’язана здійснювати і охорону, і контроль за порядком на цих угіддях.
Ще одна деталь: багато земельних паїв є дотичними із лісосмугами, і нерідко поросль розростається на ділянки, на яких має вирощуватися сільськогосподарська продукція. Орендарі вдаються до розчищення таких чагарників за власний рахунок, тим більше, що постійно отримують листи-прохання від голови райдержадміністрації Володимира Потапенка звільняти від порослі прилеглі до орендованих земель лісопосадки і утримувати їх у належному стані (наприклад, лист Шполянської РДА від 26.07.2016 №235/01-28, оприлюднений в обласних виданнях — на фото).
Аби «турбота»
не стала «піаром»
Звісно, шполяни, не проти, аби силові органи вправно спрацьовували і перешкоджали будь-яким порушенням законодавства. Не менше хотілося б їм, щоб і занепокоєння активістів Громадських рад мало на меті захист прав людей, а не можливе банальне використання негараздів в районі заради отримання політичних бонусів. Адже піаритися на проблемах вміє кожен, а компетентно розібратися - притаманно небагатьом.
Шкода, якщо під прикриттям турботи про людей, виявиться «кишенькова» війна з елементами навмисної дискредитації представників не просто однієї з агрокомпаній району, а й політичної більшості у місцевих радах? При цьому більшості, яка пильнує раціональне використання бюджетних коштів і далеко не завжди погоджує кошториси чиновників.
Наталія ДАВИДЕНКО
«Шполяночка+»