У пошуках крайнього: «Гра престолів» по-шполянськи

На фоні складної соціально-економічної ситуації в державі та перехідного періоду у ході суттєвих реформ, які ініціює вище керівництво країни, особливе місце займає координація різних гілок виконавчої влади. Зміна розподілу фінансових потоків до бюджетів та органів підпорядкування деяких структур вимагає від чиновників злагодженості дій, аби зміни були найменш відчутні для пересічних громадян та не спричиняли додаткових труднощів у реформованих  галузях. Одними з найбільших заручників у цій ситуації стають представники райдержадміністрацій, у тому числі й Шполянської. Оскільки в межах більшості реформ саме вони мають впроваджувати в життя ініціативи вищого керівництва держави і це… на фоні постійних втрат надходжень до бюджетів, важелів впливу, а врешті-решт повного припинення свого існування як державної інституції.

В умовах та викликах, які вище керівництво держави підготувало для райдержадміністрацій, ініціативи Президента та Уряду чиновництво Шполянщини, вочевидь, сприймає, як особисту образу. Саме так виглядають усі дії райдержадміністрації, пов’язанні з реформами. Замість того, аби гідно добути на своїх посадах і намагатись мінімізувати негативні аспекти змін у час реформ, РДА продовжує до дрижання пальців триматись за залишки своєї влади і невпинно шукати крайніх, наче зміни, які відбуваються — це не загальнодержавні тенденції, а проблеми однієї Шполянщини.  Інколи складається враження, що вся робота керівництва РДА полягає у плетінні інтриг та пропагуванні бюрократії. Принаймні ще за жодного керівника району так не протиставлялися один одному колективи державних установ, не розгорталися настільки брудні та непристойні суперечки між керівниками різних гілок влади. Так, у задушливій атмосфері «холодної війни» звичайні спеціалісти як райдержадміністрації, так і райради, живуть вже більше року, періодично «відстрілюючись» від інколи абсолютно безпідставних звинувачень. Останньою краплею терпіння працівників Шполянської районної ради стали нещодавні звинувачення голови Шполянської РДА Володимира Потапенка в отриманні ними надмірних зарплат. Працівники районної ради звернулись в редакцію «Шполяночка +», аби відстояти своє право на правду.

Так, нещодавно під час зустрічі з директорами навчальних закладів, районну раду було звинувачено у надмірному піднятті заробітних плат своїм працівникам. Цю ж тезу ретранслювали і в нещодавньому номері газети «Шполянські вісті», де у статті К.Вальчиковської «А проблема з зарплатами катастрофічна» однією з проблем наповнення бюджету наводять підняття заробітних плат у районній раді: «в порівнянні з минулим роком фінансування зросло на 40 відсотків. Тоді, як в райдержадміністрації працівників скоротилося на 12 відсотків, а всього передбачається на 18».

— Таким чином, автор статті виставив районну раду як такого собі марнотрата бюджетних коштів, — обурюються спеціалісти районної ради. — При цьому автор статті чомусь не згадала або свідомо забула, що у зв'язку із змінами до Постанови Кабінету Міністрів України №268, які внесені від 10.05.2018 року, посадові оклади працівників районної ради були підняті до рівня окладів працівників райдержадміністрації, які їм були підняті раніше — ще з 25 січня 2018 року. Таким чином, працівникам РДА рівень оплати праці був піднятий майже на 40 відсотків із січня 2017 року, тоді як працівникам районної ради - лише із червня. До речі, і працівникам бюджетних установ (мається на увазі заклади освіти, охорони здоров'я та культури, - ред.) оплата праці була збільшена з початку 2018 року на практично такий же відсоток. А, отже, працівники районної ради по обсягу оплати праці знаходились та і наразі знаходяться на нижчому рівні, ніж працівники органів державного управління і бюджетних установ.

Абсолютно некоректним виглядає і порівняння видатків районної ради зі скороченням персоналу, а не із видатками райдержадміністрації. Очевидно, таке б порівняння було б значно справедливішим.

— Але ж тоді не вийде матеріал в угоду замовнику, — говорять спеціалісти райради. — Оскільки тоді одразу з’ясується, що в районній раді майже чотири місяці посадові оклади були меншими на 30-40%, ніж оклади працівників райдержадміністрації. Лише із червня 2017 року зарплата працівників зрівнялася. Тому, відповідно, при формуванні бюджету на 2018 рік ця зміна і була врахована.

А тепер кілька слів безпосередньо про апарат районної ради. У штаті  обліковується 14 осіб, причому, власне працівників апарату — лише 8. Решта 6 — службовці та технічні працівники, у обов'язки яких входить забезпечення функціонування всього приміщення в якому знаходиться як райрада, так і райдержадміністрації. З 36 кабінетів (за винятком центру надання адмінпослуг та архітектури) районна рада використовує лише 4 кабінети (менше 10% загальної площі), інші 32 — РДА. Виникають справедливі запитання: то на кого ж в більшій мірі працюють 6 службовців та технічних працівників районної ради, яких  райдержадміністрація пропонує скоротити? Для кого забезпечує тепло та електроенергію котельня та енергообладнання? Для кого працівники районної ради займаються проведенням тендерів на закупівлю комунальних послуг, електроенергії, газу?

Згідно із чинним законодавством, сесії районної ради повинні проводитись не рідше одного разу у квартал, тобто чотири сесії на рік. Для довідки: у 2017 році було проведено 8 сесійних засідань, в тому числі шість із них — позачергових, підготовлених і проведених на клопотання Шполянської  райдержадміністрації. У 2018 році вже проведено шість  сесій і знову п'ять  із них позачергових, на вимогу райдержадміністрації. Підготовлено для розгляду на комісіях та винесено на розгляд сесій понад 350 питань, які дали можливість функціонування всім закладам та установам району. Проведено величезну роботу по передачі бюджетних установ та майна районної комунальної власності до сільських рад та міської ради ОТГ.

Крім того, фінансування центральної районної лікарні також здійснюється бухгалтером районної  ради. Тож, чи заслуговує районна рада на оплату праці, передбачену чинним законодавством у мінімальному розмірі?

І на закінчення. Загальна сума видатків районного бюджету на 2018 рік на фінансування галузей освіти, охорони здоров'я та культури складатиме близько 125 млн. грн. Загальна сума видатків на оплату зарплати районної ради — близько 1,7 млн. грн. Неважко підрахувати, що це складає лише 0,8% від загальних витрат на бюджетні установи. Важко уявити, як скорочення оплати праці саме апарату районної ради, збереже бюджет від «катастрофи» із зарплатами? Перефразовуючи М.Булгакова, хочеться сказати: «Катастрофа не із зарплатами, катастрофа з головою».

Сергій ЗУБАТОВ