Великдень ― особливе свято, коли пробуджується і воскресає природа, відроджується життя. Свято, яке з дитинства приходить до кожного у дім з неповторним, особливим запахом свіжоспечених пасок та ванілі, з різнобарв’ям писанок, в кожній із яких таїться свій маленький світ, що несе у наші душі добро, чистоту, духовне відродження.
Ще в давнину мудрі люди казали, що у світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки. А пишуться вони не руками ― душею.
В цьому можна було переконатися на майстер-класі майстрині Інни Дмитрівни Вовк, організованому напередодні Великодня в районному краєзнавчому музеї.
У кожний свій витвір образотворчого мистецтва пані Інна вкладає не лише фантазію та працю, а всю душу. Інна Вовк працює методистом з фольклорного жанру Шполянського районного будинку культури, займається текстильною скульптурою, декоруванням, флористикою, створює квіти з холодної порцеляни, виготовляєте симпатичні іграшки-обереги (домовички, ляльки-мотанки), іграшки та сувеніри з капрону, гіпсу, пап’є-маше. Її роботи добре відомі тим, хто долучається до світу прекрасного і прагне пізнати його з різних боків, вони неодноразово експонувалися в містах Канів, Черкаси, Чигирин. Персональна виставка Інни Вовк була організована в Черкаському обласному краєзнавчому музеї.
Кілька років тому Інна Дмитрівна захопилась писанкарством. Та за цей, нехай ще не досить тривалий час, вона вже встигла досягти високої майстерності у виготовленні святкових великодніх яєць: писанок-зернівок, дряпанок, крапанок, мальованок, травлених, бісерних писанок (монастирських яєць), застосовуючи вишивку та різьблення по яєчній шкаралупі, виготовляючи декоративні яйця.
На запропонованих майстер-класах, які проводились напередодні свята впродовж кількох днів в районному музеї, Інна Вовк та працівники музею Наталя Іванченко та Світлана Годована влаштували для бажаючих справжні уроки майстерності, на яких дуже комфортно почувалися і дорослі, і діти, які приходили сюди зі своїми мамами. Дехто вперше побував на такому майстер-класі і отримав неймовірне задоволення.
― Кожен Великдень несе в собі стільки світла і радості, що хочеться творити, аби кожен витвір дарував цю радість усім людям. Це лише на перший погляд здається, що це дуже складна робота. Але коли ти хочеш оволодіти новим видом образотворчого мистецтва, маєш бажання і терпіння, то твій світ фантазії виливатиметься у все нові і нові твори. Коли ж і іншим людям, особливо підростаючому поколінню, це подобається, коли вони виявляють зацікавленість до таких робіт, а через них вивчають історію, традиції рідного краю, прагнуть самі навчитися розписувати писанки, тоді відчуваєш, що праця твоя була немарною. Тоді й бажання творити, поділитися своїми знаннями, зростає, ― каже Інна Дмитрівна.
В доробку майстрині — писанки, які використовуються у писанкарстві різних регіонів України. Кожна з них має свої особливості розпису, але є спільна, найголовніша риса: писанка — український народний витвір мистецтва — гордість України.
Лариса БАЧИНСЬКА (фото автора).