У Станіславчику вже стало доброю традицією вітати ювілярів. І цьогорічного теплого погожого літнього дня, на свято Маковея, 90-річний ювілей завітав до Федора Івановича Іщенка. Привітати місцевого довгожителя прийшли староста села Іван Бакуменко, голова ради ветеранів війни та праці Матусівської ОТГ Олександр Горя, бібліотекар Матусівської сільської бібліотеки Надія Коваль. Побажали Федору Івановичу здоровя, миру, затишку та любові у родинному колі, подарувавши іменинникові квіти та невеликі подарунки. Слова привітань надійшли від голови Шполянської РДА Володимира Потапенка, голови ради ветеранів війни та праці Володимира Пустовіта, голови Матусівської ОТГ Василя Колісника. Вони висловили щирі почуття поваги, шани та вдячності.
Народився Федір Іванович Іщенко 14 серпня 1928 року в селі Станіславчик, пережив страшний голодомор, війну. З 1946 роцу до призиву на військову службу працював на паравозно-ремонтному заводі у Шевченковому. В листопаді 1950 року був призваний на службу до лав радянської армії. Служив спочатку на лінкорі «Севастополь», а потім — шість місяців навчання — і Федір Іщенко став старшиною команди баштових 1-ї статті на лінкорі «Новоросійськ». Він — один із небагатьох, хто залишився живим після вибуху на лінкорі в 1955 році. І сьогодні дідусь зі слізьми на очах згадує, що йому довелося пережити під час страшної катастрофи, і як мало моряків залишилося живими. Федір Іванович служив 6 років і восени 1956 року був демобілізований в запас.
Все життя ювіляр працював в рідному селі комбайнером, трактористом, механізатором тваринницьких приміщень. А після виходу на заслужений відпочинок продовжував працювати сторожем на тракторній бригаді. В 1957 році одружився із односельчанкою Іунею, вони народили та виховали троє дітей, мають шестеро онуків та двоє правнуків. Разом з дружиною прожили довге щасливе життя, відсвяткували золоте та смарагдове весілля. Нажаль минуло вже пять років, як Федір Іванович залишився сам. Йому допомагають його дочки і велика дружна сімя.
Поспілкувавшись з Федором Івановичем, розумієш, що 90 років — це вік мудрості, його очі говорять за все. Він гарна і душевна людина, сповнена оптимізмом та любовю до життя, яка заслуговує на велику повагу та підтримку. До ювіляра із гарними поздоровленнями завітала велика родина — діти, онуки та правнуки, які подарували дідусеві чудові вірші та подарунки. Усмішка не сходила з лиця іменинника, радості та щастю не було меж. Тож зичимо Федору Івановичу лишатись таким же світлим, життєрадісним та щасливим. Міцного здоровя Вам, витримки, сил, які щодня дарують вам ваші рідні, що люблють вас та цінують, а ще близькі та знайомі, які вас поважають. Довголіття Вам та миру!
Наталія БРОВАРСЬКА