ВЕТЕРАНАМ ПОТРІБНА УВАГА

ЗДОРОВ’Я, ТЕПЛА І ЛЮБОВІ
Для районної організації ветеранів війни і праці вже стало доброю традицією відвідувати в дні народження своїх підопічних. Адже для таких людей дуже цінною і важливою є виявлені до них турбота і увага.
Так, минулої середи заступник голови ветеранської організації Олександр Пряжко разом із заступником міського голови Віталієм Плетінем відвідали двох поважних шполян, які святкували свій день народження: Віру Миколаївну Чепур та Тихона Дмитровича Курявого.
Віра Миколаївна цього дня відзначала своє 90-річчя. Жінка народила і виховала четверо дітей. Син нині проживає в Росії, а три доньки — в Києві. Все своє трудове життя ювілярка пропрацювала в місцевому колгоспі ланковою, за свою працю удостоєна високої на той час нагороди ― ордена Леніна.
В день свого 90-річного ювілею її хата наповнилась численними гостями, які приїхали привітати свою дорогу маму, бабусю і прабабусю з її поважною в житті датою.
Віра Миколаївна Чепур подякувала за увагу міській владі та районній ветеранській організації, які побажали їй довгих-довгих років життя, тепла та любові від рідних і дорогих людей.
А от шполянин Тихін Дмитрович Курявий зустрів 96-ий день народження. Незважаючи на свій досить поважний вік, Тихін Дмитрович і досі вправно їздить на велосипеді, займається невеличким господарством, вирощує овочеві культури на власному городі.
Тихін Дмитрович згадав свої молоді роки. Він розповів, що родом із села, що поблизу Цвіткового. Ще з перших днів Другої світової війни — в 1939 році, щойно закінчивши школу, потрапив на фронт, згодом отримав поранення, після якого опинився у харківському госпіталі. А там, за сотні кілометрів від дому, зустрів свою долю — дівчину Валентину зі Шполи, яка теж була на фронті і дуже запала солдатові в душу.
― Приїду додому, обов’язково знайду тебе,― сказав він їй, прощаючись.
І слова свого дотримав. Не просто знайшов, а й одружився на Валентині Миколаївні, з якою прожили вони разом сорок років. Жили в Бердянську, а з виходом на заслужений відпочинок повернулися в рідні місця. Ось вже 12 років, як дружина пішла у вічність.

Тож Тихін Дмитрович нині єдиний господар у своєму домі. Та духом він не занепадає і завжди щиро радий гостям, які не забувають про нього.

Лариса БАЧИНСЬКА (фото автора).