СІЛЬСЬКА МЕДИЦИНА
Шполяни пам’ятають ситуацію, коли на початку жовтня з’явились чутки, що у селах можуть закрити фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи). Така стурбованість у селян виникла через перевірку комісії обласного управління охорони здоров’я сільських ФАПів на дотримання ними стандартів. Адже, відповідно до вимог міністерства, усі медичні заклади повинні мати власну систему водопостачання та каналізаційної мережі, чого не мали Маслівський, Кавунівський, Терешківський та Товмацький ФАПи.
Заспокоїв тоді селян голова Шполянської районної ради Олександр Кузуб. Він наголосив, що відсутність у медичних закладах проточної води не призведе до закриття ФАПів, але невиконання цієї вимоги понизить їх рівень акредитації. Щоб цього не допустити, по допомогу він звернувся до соціальних партнерів — Групи компаній «ЛНЗ».
І вже незабаром за сприяння Лебединського насіннєвого заводу у трьох фельдшерсько-акушерських пунктах (Маслівському, Кавунівському та Терешківському) проклали водопостачання та каналізаційну мережу. Наразі роботи з підведення води у приміщення завершуються і в Товмацькому фельдшерсько-акушерському пункті. Завдяки цьому усі ФАПи успішно пройшли перевірку.
— Нам допомогли в Групі компаній «ЛНЗ», — розповідає сільський голова Маслового Марія Олехнович. — І не лише провести водопостачання у ФАП, але й замінити там вікна, придбати меблі тощо.
— Проточна вода в приміщенні нам була дуже потрібна. Відповідно до санітарних норм після прийому пацієнта, ми маємо обов’язково вимити руки. До того ж, повинні дотримуватися санепідрежиму у приміщенні, без води це було важко. Безумовно такі зміни — це покращення для нашої роботи, — зазначає завідувач Маслівського фельдшерсько-акушерського пункту Людмила Пацула.
В очікуванні на полегшення в роботі і завідувач Товмацького ФАПу Світлана Тригуб, де вже завершуються роботи з підведення води. Вона розповідає, що поки воду до ФАПу доводиться носити відрами зі шкільної криниці.
— Удень нам доводиться носити мінімум по п’ять відер води. Це досить важко. Тому наявність у ФАПі проточної води, по-перше, полегшить роботу і мені, і санітарці. А по-друге, ми зможемо не витрачати час на те, щоб носити воду, а приділити більше уваги пацієнтам.
За словами директора ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» Анатолія Ткаченка, в компанії не могли не відгукнутися на таке прохання селян, адже йшлося про здоров’я людей.
— Фельдшерсько-акушерський пункт — це місце, де селянин може отримати першу невідкладну медичну допомогу, зазвичай він знаходиться в найбільш віддалених від лікарні населених пунктах. Тому в жодному разі не можна було допустити закриття цих закладів. Залишити людей наодинці зі своїми проблемами ми просто не могли, — зазначив Анатолій Миколайович.
Він зауважив, що в середньому на один ФАП було витрачено близько 20—28 тис. грн.
Ганна ШВЕЦЬ.