«Зараз, якщо ти маєш якусь сторінку в інстаграмі, що схожа на магазин із цікавою назвою, можна називати себе брендом. Тому я засновниця бренду Ya.herbariy». Так представляє себе Валерія, неймовірно талановита особистість. Сфера її інтересів дуже широка, і описати їх одним словом важко. Весь бренд Ya.herbariy – це відображення Валерії і її світогляду.
«Ніколи не вбачала якогось глибшого значення цієї назви, окрім того, що моя творчість пов’язана із гербарієм, але якось я отримала повідомлення від незнайомця із змістом: «Споглядаючи, як Ви себе збираєте i досліджуєте, себто зростаєте, Ваш умовний портрет досить чіткий, як справді гербарій». Дуже вдячна йому за ці слова. Дійсно, я і моя діяльність, це про постійний пошук і вивчення своїх можливостей», – розповідає дівчина.
Хендмейдом вона займається скільки себе пам’ятає. «Ручна робота зі мною з дитинства. «Якщо ти не можеш знайти те, що хочеш – створи це сам» – не знаю, цей вираз придумала я, чи десь із почутого, але саме він мною керує».
«Моя свідома творчість, тобто та якою я задоволена, почалася із блокнотів на основі гербарію. До цього я створювала різний декор, типу прикрас на ялинку, вази, навіть картини в техніці рідкий акрил і розписувала одяг, – розповідає дівчина. – Далі були картини, відтиски рослин на одязі та текстилі, і нарешті пошиття одягу. Там де я зараз».
У процесі розвитку вмінь і бренду, Валерія почала і фотографувати. «Фотографія перш за все була потрібна мені для презентації моїх робіт. Я хотіла, щоб це виглядало естетично і якісно, тому надіялась лише на себе і своє бачення».
Сторінки Валерії і її бренду у соцмережах – це джерело натхнення. Дівчина розповідає, що дизайн створює сама: «Оскільки для мене дуже важливі деталі, я особисто займаюся всіма процесами: відповідаю за контент, ціноутворення, рекламу, фотографую, створюю бірки і дизайн пакування».
Ми часто не усвідомлюємо, що стоїть за хендемейд-виробами і брендами, адже бачимо там тільки романтику творчості. «Творча робота дійсно традиційно романтизована, – говорить Валерія. – Всі типу по-доброму тобі заздрять, адже ти займаєшся, тим, що справді любиш. Переважна більшість таких людей, і я в тому числі, не вміють найважливішого – це монетизувати і правильно рекламувати свої роботи. Тому ти фактично завжди чимось жертвуєш, саме для того, щоб займатися тим, що любиш».
Розвиток бренду – справа клопітка. «Перше своє велике (на той момент так здавалося) замовлення я отримала від місцевої кав’ярні, на 9 картин із гербарієм. Звичайно, тепер дуже цим тішуся, і цей заклад улюблений в місті» – розповідає Валерія про початок свого шляху.
«Наступне замовлення було на 56 картин для готелю в Буковелі із підписами рослин українською та латинською мовами. Мабуть саме цей проєкт є найскладнішим, тому і найулюбленішим. 56 картин я виконала за 17 днів. А до цього було майже рік розмов і підготовки, з початку будівництва готелю».
Останнім часом творчий ентузіазм хендмейдерки зосередився на одязі. «Якби мені хтось сказав, що я колись буду шити, я б не повірила. Це було спонтанне бажання і дуже довготривале. Шиття дає змогу поєднувати все, що так сильно мені подобається. Фотографію, любов до деталей, декорування і власне ручну роботу».
Коли Валерія починала, вона не мала жодних навичок шиття: «Всього мене поступово навчив гугл і ютуб».
Дівчина постійно розвиває свої навички, тому асортимент товарів її бренду завжди поповнюється. «Зараз я ще додала нанесення принтів на тканину в техніці ліногравюра. Це вирізання малюнка на лінолеумі спеціальним інструментом», – розповідає вона про останні нововведення.
Творчість – це постійне натхнення, і Валерія вміє його шукати: «Надихаюсь я в процесі, майже ніколи не знаю, яким буде результат, імпровізую. Ну і звичайно pinterest – панацея від будь-якого вигорання».
«Якщо серйозно, як тільки відчуваю, що мені не приносить задоволення те, що я створюю, починаю шукати інший напрямок. Тому вид моєї діяльності змінюється. Є так багато прекрасних видів мистецтва, хочеться багато що спробувати. Шиття для мене ще не вичерпане, на цю мить я зупиняюся тут», – міркує дівчина про свій бренд.
Фотографія, хоч і увійшла у життя Валерії як інструмент створення контенту для бренду, вже перетворилася на щось окреме. «Я більше сприймаю себе як фотографа портретиста. Обожнюю показувати людям їхню красу. Це, мабуть, не секрет, що обличчя людини відразу змінюється, як тільки вона бачить об’єктив. Я ж намагаюся зберегти той особливий стан спокою. Для мене це вершина краси в світі емоцій. Спокій.» – каже майстриня про свій стиль.
Як і у будь-якому занятті, Валерія розвиває навички: «За останні декілька років я досягла певного рівня, ще в одному напрямку – автопортрет. Поштовхом до цього була буденність, споглядання і усвідомлення того, що нас оточує так багато прекрасних, але абсолютно простих речей. Буденність це насправді дуже красиво: мокре волосся, яке прилипло до обличчя, куплена ожина для заготівлі на зиму, маска із глини, яка осипається, подаровані квіти, зірваний мамою бур’ян по дорозі з роботи. Все це – набір текстур, кольорів і образів. Для нової серії фото мені потрібно лише бажання, фотоапарат, пульт дистанційного керування та інколи штатив. Переважно, я роблю це в своїй кімнаті, яка є одночасно майстернею і місцем моєї сили, де я створювала найкращі свої роботи не лише ті, що стосуються фотографії»
«Автопортрет – це скоріше про творчість, ніж про самолюбування. Я створюю картини і мене це захоплює».
Олександра Лісогор