Я вишивала долі рушничок
Я вишивала долі рушничок,
Червону й чорну нитку брала.
Життя своє на біле полотно,
То хрестиком, то гладдю вишивала.
Два голуби несуть любов палку,
Щоб в парі все життя прожити.
Троянда й виноград сплелися у вінку,
Веселку щастя надто легко шити.
Тобі мережку вишивали зорі,
Сльозинками лягав стіжок на шов,
Я душу й серце заплела в узори.
Щоб ти мене у Всесвіті знайшов.
Я свою пісню, вишиваючи, співала
Про рідний край, родинний оберіг.
Щоб дітям нашим і онукам нашим,
Щаслива доля рушником лягла до ніг.
Поцілуй мене, будь ласка
Мені не треба красномовних слів,
І подарунків дорогих не треба.
Ти обійми мене і палко поцілуй,
А зірка хай для інших світить з неба.
Нічого не кажи, цілунком розбуди,
Солодкі і п’янкі твої цілунки.
Ти поцілуй мене і ніжно пригорни,
Хвилини щастя кращі подарунки.
Ти подаруй мені, будь ласка, поцілунок,
А я тобі цілунок подарую.
Уста твої для мене найдорожчий подарунок,
А я свої уста тобі дарую.
Пісні кохання
Моє кохання — лебедина пісня:
Для тебе, з тобою — тобі.
Твоє кохання — пісня солов’їна:
Про себе, зі мною — собі.
Твоє кохання — як мінлива осінь,
Останніх квітів пісню не забути.
Моє кохання — пісня журавлива,
Тебе кохаючи самотній бути.
Співа струна чи плаче скрипка,
А може барабанить дощ в вікно.
Щоб ти не говорив, любов то квітка:
Вона цвіте і відцвітає все одно.
Пісні кохання — музика сердець,
Душа заплаче — серцю не сміється.
Сказавши «Я тебе люблю»,
Звучить, як « ти ніколи не помреш»,
До поки у мені до тебе серце б’ється.
Я проти
Я проти хамства і брехні,
Ну скільки можна нам з трибун плескати,
Взяли у руки весла, то гребіть,
А то неначе хвеськи язикаті.
Я проти підлості із-під тишка,
Зрадливого удару в спину,
І боягузливого крику із юрби,
Брудних наклепів безупину.
Я проти диктатур і бардаку,
Роботи за наказом і «по барабану».
Я не продам ні віри, ні землі,
І совість продавати я не стану.
Я проти лжепророків, лжецарів,
Хто святість надіва на чорну душу.
Я проти поділу на бідних і панів.
Не можу я мовчать, коли кричати мушу.
Материнська молитва
До Богородиці поставлю свічку,
Молитимусь за тебе, доню мила.
Очей своїх я не зімкну всю нічку,
Якби могла — на крилах прилетіла.
О, Матір Божа, всім ти помагаєш,
Від всього злого Ти оберігаєш:
Дай рушничком Ти їй легку дорогу.
Веди ж її до отчого порогу.
О, Матінко Пречиста, Пресвятая,
Не дай спіткнутися об черству душу.
Віддати у життя для інших мушу
Своє дитя, як Ти свого, благая.
Скотилася сльоза гарячим воском
І ранок загасив молитви нічку,
Мої молитви ти прийми покровом,
Нехай не згасне долі її свічка.
Сергій МОШЕНСЬКИЙ. с. Ротмистрівка.