Широке поле людської пам’яті. Все пережите залишається в ньому. Великою шаною освітлена пам’ять тих, чиє життя обірвалося в Афганістані. Вони присягали на вірність Батьківщині, військовій дружбі і клятву дотримали. На далекій афганській землі була пролита кров багатьох синів Черкащини. Більше ста з них не повернулися із тієї війни, серед них і шполянин Олександр Володимирович Лущай. Народився він 16 серпня 1964 року у м. Шполі в простій робітничій сім’ї, де дітей змалку привчали до фізичної праці, виховували людські цінності. Перед службою в армії Олександр працював на судноремонтному заводі Одеси, але рідним містом для нього завжди була Шпола. Чотири місяці тривали військові навчання в туркменському місті Йолотань. Серед молодого покоління Олександр виділявся веселою вдачею і покладливим характером.
На початку 1983 року його направили в Джалалабад. У один із травневих днів його підрозділ піднявся по тривозі. Через лічені хвилини колона вже була на марші. На ходу уточнювалося бойове завдання: блокувати велике угрупування «духів», яке несподівано з’явилося на підступах до міста. Оперативне донесення про цей бій вищому командуванню подробицями не відзначається. У ньому вказане місце проведення операції, бойове забезпечення, втрати з обох сторін — серед них було і прізвище Лущай. За виявлений героїзм і відвагу при виконанні бойового завдання рядовий Лущай Олександр Володимирович нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки.
Насьогодні Олександру Лущаю виповнилося б 50 років. Вічна пам'ять відважному українському герою, подвиг якого не забудеться в народній пам’яті!
Альона ТИРСІНА