18 жовтня у приватному секторі Журавки ветфахівцями району була встановлена підозра на сказ ВРХ. За два дні корова загинула, в контакті було 7 осіб. Дослідження патматеріалу на сказ підтверджено в Черкаській державній регіональній лабораторії ветмедицини. Труп худоби спалено, місце загибелі та помешкання продезинфіковано. Проводиться рабічне щеплення всім людям, котрі контактували з твариною.
— Ймовірне зараження корови відбулося через контакт з дикими тваринами, про що повідомив власник, — коментує ситуацію головний держветінспектор Шполянського району Володимир ОВЧАРЕНКО. — Пригадую, як 5 років тому в селі Терешки, а в 2013 році — в селі Антонівка трапилися аналогічні випадки. В цьому році — це другий випадок захворювання на сказ. Часто під клінічними ознаками на сказ маскуються і інші не менш небезпечні захворювання. Сказ слід відрізняти від поліомієліту, парезів та паралічів іншої етіології, правця, енцефалітів, ботулізму, лістеріозу, хвороби Ауєски, губчастоподібної енцефалопатії (коровячий сказ), істерії і «білої гарячки». Після встановлення діагнозу на сказ рішенням ДНПК при райдержадміністрації накладено карантин на помешкання власника корови та населений пункт село Журавка, визначено загрозливу зону, розроблено план заходів щодо ліквідації захворювання на сказ на території неблагополучної та загрозливої зони. Нині в Журавці та населених пунктах району проводиться парентеральна імунізація домашніх тварин, яка включає обов'язкову вакцинацію всього по-голів'я собак на всій території району; котів — в зонах стійкого неблагополуччя; сільськогосподарських тварин — в зоні підозри або спалаху захворювання.
— Як же запідозрити хвору на сказ худобу?
— На відміну від інших хижих тварин у корів, кіз та коней — перші симптоми — це ураження нервової системи. Хворі на сказ корови та коні падають і підводяться, намагаються зірватися із прив'язі й утекти, б'ються об огорожу. Їм кортить кусати інших тварин, людей. У худоби поступово віднімає задні кінцівки. Корови голосно і довго мукають. Відзначається слинотеча, пітливість, часті позиви до сечовипускання і дефекація, статеве збудження. Через 2—3 дні розвиваються паралічі м’язів гортані (неможливість ковтати), нижньої щелепи (слюнотеча), задніх і передніх кінцівок. На 3—6 день настає смерть. Особливо агресивно реагують на собак та котів. Велике значення в постановці діагнозу мають анамнестичні відомості про укус або ослинення твариною, яка загинула або зникла. Особливо власникам продуктивних тварин слід пам’ятати, що лише в перший день після контакту з хижими тваринами підозрілими на сказ, можна ще буде врятувати корову чи коня — зробити вчасно пасивну імунізацію проти сказу. Серед носіїв сказу — лисиць 70%. Свійських тварин хижаки інфікують найчастіше восени. У вересні-жовтні молоді лисенята виходять із нір і починають самостійне життя. Часто їм бракує харчів. Їжу шукають біля звалищ, там їдять мертвину, викинуті харчі. Також ловлять гризунів, які переносять сказ.
— Як попереджувати сказ?
— Основні профзаходи включають систематичну планову боротьбу зі сказом серед тварин на основі масових запобіжних щеплень, знищення бродячих собак, та бездомних котів, правильне утримання домашніх тварин. Проблемним питанням є відмова власників тварин від вакцинації домашніх улюбленців проти сказу. Несвоєчасно проведене лікування може призвести до смерті. Вартість лікування сказу для людини набагато вища, ніж профілактика сказу у тварин, тож відчутно ефективнішим є проведення заходів недопущення поширення недуги у тварин. На разі ми робимо все для того, щоб хвороба була знищена. Спад цього захворювання в районі за останні 15 років відбувся лише в 2008 році, коли на всій території району було проведено пероральну вакцинацію диких тварин, які є переносниками сказу. Припинення пероральної вакцинації відбулося через недостатнє фінансування з державного бюджету. Проблема боротьби та профілактики сказу є не тільки ветеринарною і медичною, але й загальнодержавною. Оскільки тенденція до виникнення нових вогнищ зберігається, то необхідне комплексне здійснення заходів органами державної ветмедицини, охорони здоров’я, виконавчої влади, органів внутрішніх справ, житлово-комунального, лісового та мисливського господарства. На жаль, державної компенсації за загиблу від сказу тварину не передбачено. Тож потрібно завчасно її застрахувати, в обов’язковому порядку проідентифікувати та провести запобіжні профілактичні щеплення та дослідження, щоб потім отримати компенсацію за тварину, яка загинула, або її вимушено забито. Профілактичні щеплення проти сказу роблять абсолютно безкоштовно в усіх державних установах лікарні ветеринарної медицини. У випадку нанесення укусів собаками та котами, при порушенні правил їх утримання, винні особи притягуватимуться до адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством. Це покладається на адмінкомісії при виконкомах сільських рад та дільничних інспекторів РВ УМВС. Не варто нехтувати плановою вакцинацією, і тоді не тільки ваш улюбленець, але і всі близькі будуть здоровими.
Довідково. Сказ (від латинського слова rabies — водобоязнь) — вірусне захворювання, що протікає з важким ураженням нервової системи. Інфекція передається через слину хворих тварин, звичайно внаслідок укусу. Однак може проникнути в організм і через слину, що потрапила на слизові оболонки (в око, рот, ніс) або на пошкоджену шкіру. Практично завжди сказ закінчується летальним результатом. Відомо лише три випадки в світі повного вилікування людей. Тривалість інкубаційного періоду залежить від місця укусу або ослинення. Якщо вхідні ворота інфекції локалізуються на обличчі або голові тварини чи людини, інкубаційний період коротшає (в середньому 2 тижні — 1 міс). У деяких випадках найбільш тривалим він буває при ураженні нижніх кінцівок (від 1—3 місяців до 1 року). Прямі збитки від сказу складають близько 4 млрд. євро в рік. За даними ВООЗ, ця хвороба входить у першу п'ятірку хвороб, спільних для людини і тварин, що наносять найбільший соціально-економічний збиток. При аналізі динаміки захворювання на сказ в районі за останні 15 років, стрімкий розвиток епізоотії сказу фіксується з 1996 року по 2007 рік. За цей період рівень захворювання виріс в кілька разів.
Наталія ДАВИДЕНКО.