А ви вже написали листа святому Миколаю?

До Дня святого Миколая діти з різних країн світу зазвичай пишуть листи. Саме в цей день за однією з легенд святий Миколай по срібній мотузці спускається на землю і вирушає в подорож по всій планеті.

Вночі з 18 на 19 грудня добрий дідусь розкладає свої подарунки в черевички, святкові шкарпетки і під подушки всім слухняним дітям.

І що цікаво, діти завжди в захопленні від того, наскільки добрий дідусь вгадав їхні бажання.

А ви були чемними впродовж року? Тоді усім юним читачам «Шполяночки+» пропонуємо написати листа святому Миколаю. А потім поділитися з нами, чи приходив до вас Миколай, і що подарував у цей день.

Дамо невеличку пораду: на початку листа постарайтеся описати свої добрі справи і хороші вчинки за цілий рік.

Писати треба акуратним почерком.

Напишіть, який ви хочете подарунок і роз’ясніть дідусеві, чому саме його хочете отримати в цю казкову ніч. А щоб трішки вам допомогти, ми пропонуємо ось такий зразок та подаємо готовий бланк для листа.

Зразок написання листа святому Миколаю

«Здрастуй дорогий святий Миколаю!

Я дуже радий(а), що ти читаєш мого листа. Впродовж усього року я був(ла) слухняною дитиною, допомагав(ла) мамі прибирати вдома, завжди складав(ла) свої іграшки, старанно вчився(лась) читати і писати, добре вчився(лась).

Я знаю, що ти добрий чарівник, тому не відмовиш мені в проханні виконати моє заповітне бажання. Моє бажання — отримати на свято конструктор Lego, а я в свою чергу зобов’язуюсь навчитися його правильно складати. Святий Миколаю! Виконай, будь ласка, моє заповітне бажання, а я в свою чергу зобов’язуюсь тебе не розчаровувати впродовж усього року».

Підпис.

ДУМКИ В ГОЛОС

Андрійко, 7 років: «І як той Миколай знає, про що я мріяв?

Минулого року хотів «Лего», то він приніс мені. Але трішки не таке. Та я здогадуюсь, чому. Бо він же старенький, і не може вслідкувати за всіма новинками наших шполянських дитячих магазинів...».

Артемко, 5 років: «Я хочу і ковзани, і лижі, і ролики…Але якщо подарує мені велосипед, то буду радий».

Іринка, 9 років: «І як все чудово було минулого року! Я була такою слухняною... майже... Написала Миколаю листа в останній день, і він так швидко приніс мені точнісінько таке платтячко, як я хотіла, і ще й багато цукерок! Тільки чомусь поклав не у ту шкарпетку, що я йому приготувала, а у мамину сумку... Але я дуже рада...».

ЛИСТ ДО СВЯТОГО

Максимко давно мріяв про день, коли вони разом із мамою сядуть писати листа святому Миколаю.

Минулого року цей день для хлопчика став найяскравішим у житті, бо проснувшись уранці, він знайшов під подушкою пакунок, у якому був давно омріяний конструктор.

Нинішньої зими все зіпсувала мамина хвороба. Якраз за тиждень до свята маму забрали до лікарні. Тато був дуже зайнятим, займався господарством, приготуванням їжі, прибирав у будинку.

аксимко ж, прийшовши зі школи, щовечора сідав за написання листа і розмірковував, про який же подарунок попросити святого Миколая.

«Святий Миколаю! Принеси мені, будь ласка, нинішнього року…хлопчик задумався, а потім акуратно вивів: Подаруй мені... нові ковзани. Я ж зобов’язуюсь бути чемним і слухняним хлопчиком, допомагати батькам…».

Оці останні слова не давали Максимові спокою увесь вечір… Він намагався згадати, що ж він доброго зробив за цей рік, та так нічого й не зміг пригадати… І в суботу вранці, коли тато пішов годувати кролів, хлопчик мерщій побіг до кухні, перемив увесь брудний посуд і виніс сміття. Потім попилососив килим у своїй кімнаті і... полегшено зітхнув. Тепер він точно знав, що не обманув святого Миколая. Тато похвалив Максимка за його допомогу, і вони разом поїхали провідувати маму.

Приїхавши з лікарні, Максимко знову не міг заспокоїтися. Йому так шкода було мами. І він дуже хотів, щоб на свято, коли прийде Миколай, вони всі були разом.

Цієї ночі Максим довго крутився, вставав і кілька разів перечитував листа до Святого… Щось у ньому виправляв, закреслював. Та так і заснув…

* * *
— Синочку, прокидайся, — Максима розбудив лагідний мамин голос.

— Мамо, мамо! Ти… повернулась… — ще сонним голосом промовив хлопчик. — Я так хотів…

— Знаю синочку, — відповіла мама. В руках у неї був покреслений її першокласником аркуш паперу, — лист до святого Миколая.

«Святий Миколаю, не треба мені нових ковзанів, зроби, будь ласка, так, щоб моя мама одужала і повернулася додому...» — прочитала вона у листі і поцілувала свого сина.

Лариса БАЧИНСЬКА.