Світле Христове Воскресіння вважають одним із найважливіших християнських свят. Цьогоріч Великдень відзначають 5 травня. Серед українців є величезна кількість традицій, які пов'язані з випіканням пасок (великоднього хліба), фарбуванням яєць і богослужінням.
"Шполяночка+" поспілкувалась зі священником Православної Церкви України Романом Саломатіним, розпитавши про особливості відзначення Великодня і як це відбувається під час війни, а також дізналась, як печуть паски шполянські господині.
Старі люди кажуть, що здавна належало проводити святу ніч проти неділі у нічних чуваннях, якщо вже не вийшло піти в церкву, то принесені паски в храм після служби, о 6-7 ранку, не вважаються щасливими. Чи це так, пояснив Роман Саломатін.
"Тут є поєднання народних повір’їв з церковними переживаннями, — каже священик. — Авжеж, споживати свячену паску і смаколики з великоднього кошика набагато краще і духовніше потому, як ти чував усю ніч, тобто відстояв нічну Великодню службу. Послухавши молитви - спершу про страждання Ісуса Христа, потім звістку про Його воскресіння проживаєш це все разом з вірянами на літургії — тут вже йдеться не про смак, а інші почуття та емоції. Щодо того чи принесена в храм паска після 7-ї ранку вважається не щасливою — це суто народний домисел. Паска завжди залишається Великоднім хлібом".
Перелік продуктів у Великодньому кошику залежить від молитов, які читаються у храмі.
"Все залежить від того, які читаються молитви в храмі,— продовжує Роман Саломатін. — Вони можуть читатися на освячення ягнят, тобто м’ясні страви, молитви на освячення яєць, сиру, також можуть додаватись молитви на освячення солі. І звичайно, ж, молитва на освячення великоднього хліба, тобто паски. Але немає молитви на освячення - алкогольних напоїв - вина, горілки, шампанського, коньяку тощо. Тож, основні продукти великоднього кошика — паска, яйця, м’ясні вироби, можна сир".
Немає й заборони на м’ясні вироби присмачені часником, хоч деякі народні “забобони” вказують, що часник вважається “чортовим зіллям”.
Також пан Роман порадив, що робити зі шкаралупами від великодніх крашанок.
"Якщо є домашня птиця то краще згодувати їй. Якщо немає, то справді можна шкаралупи від яєць закопати у землю, але не у місці, яке відведене для смітника. Псові і свійським свиням краще не віддавати залишки пасхальних продуктів — така традиція існує", — наголошує священник.
У родині Романа Саломатіна традиція випікання пасок схожа із випіканням церковного хліба.
"У нашій родині випікання паски порівнюється або співмірне з випіканням просфори (церковного хліба). Важливою складовою тут є молитва. Якщо просфора споживається людьми під час богослужінь, її приготування йдуть з разом молитвою про прощення і зцілення, насичення тілесних сил, то паска печеться з молитвами за свою сім’ю, родину, за їхнє здоров’я, за успіх у справах і достойне життя. Молитва вкладена у рецепт паски", — наголосив про цю важливість настоятель храму.
Молитву краще почати перед початком роботи, у молитовнику вона називається “Перед початком будь-якої справи”. Крім того, каже отець Роман, мають бути позитивні емоції, ніякого гніву у той момент. Потрібно відмежувати всі подразники - вимкнути телевізор, музику, телефон і займатись випіканням.
У який день не варто пекти паски
Зазвичай великі роботи не робляться із чистого четверга, але так як паска має різну рецептуру, деякі з них можуть дочекатись Великодня, інші - зачерствіти. Тому можна в суботу зранку, але до обіду всі справи краще завершити.
Рецептурні особливості
"Паска це в першу чергу хліб, у її складовій обов’язково має бути борошно, — зазначає отець Роман. — Якщо, наприклад, зараз популярні сирні паски і в основі рецепту лише сир з незначним додаванням борошна - це також вважається сирною паскою, але замінити основний Великодній хліб вона не може. Бо паска - це обрядовий хліб, який випікають на Великдень".
Водночас, визнає Роман Саломатін, його родинний рецепт паски є осучасненим.
"Наша родинна паска зараз теж осучаснилась: вона борошняно-сирна, — говорить протоієрей Роман. — Та ж, яка передавалась за 10 поколінь до мене, то це мереживна паска, її випікала моя прабабуся. Рецепт передала дітям, але зробити подібну здобу, як у прабабці, нам вже не вдалося. Вона її готувала з особливим ритуалом, ніхто не заходив до кухні, зачинені були вікна і двері, щоб не дай Боже тісту впасти".
Як і попередніх років, військовим на фронт відправлятимуть паски, але лише стільки, скільки попросять.
"Звісно для військових будемо освячувати паски, але по замовленню воїнів. Скільки їм потрібно, стільки ж і відправимо, аби хліб не зіпсувався від великої кількості, а був захисникам до смаку і на користь", — сказав отець Роман.
Із особливою автентичністю випікає і прикрашає великодній хліб місцева майстриня-лялькарка і писанкарка Інна Вовк. Зі “Шполяночкою+” пані Інна поділилась двома давніми рецептами, які у її родині дізнались від бабусь із села Сигнаївки та Товмача.
“Моя бабуся із Сигнаївки, робила паски в міру солодкі, пишні, трохи здобні на дріжджовому тісті, але цукровою глазур’ю не покривала, — розповідає Інна Дмитрівна. — На відміну від Сигнаївки, в Товмачі бабуся робила здобні бабки, так називали там паски. Щоб замісити тісто, додавали багато яєць і випечені бабки обов’язково поливали цукровою глазур’ю або помадкою”.
Інна ж випікає паски за звичаєм бабусі із Сигнаївки. У тісто додає яйця і масло. Головним є прикрашання великоднього хліба і те, щоб його пекти у спокої.
“Обов’язково на верхівці паски робився хрест з прісного тіста з двох рівних качалочок, з третьої качалочки тіста робили рубчик-обрамлення, — каже майстриня. — Далі на кінчики хреста прикріплювали на вишневих гілках виліплені троянди. Також до естетичної прикраси паски додавались голуби з тіста: їх викладали у віконцях хреста, обов'язково дзьобиками доверху, головами до центру”, — розповіла Інна Вовк.
Сучасним рецептом, який дуже полюбляють її діти, ділиться засновниця і керівниця танцювального колективу "Еліт", а зараз активна волонтерка Леся Осадчук.
Жінка пригадує, як випадково натрапила на рецепт улюбленої паски у відомої блогерки, коли переглядала відео. Вирішила спробувати сама і тепер готує тільки її.
"У мене є помічниця — це моя донечка, — розповідає Леся Анатоліївна. — До Великодня і випікання пасок готуємося заздалегідь. Донька Вікторія обирає прикраси, я продукти. Завжди вмикаємо казку, або легку музику, ще любимо тихо заспівати. На кухні обовʼязково має бути все ідеально, чисто, тепло і без протягів. Новини і телефон вимикаємо, ніякого негативу, лише позитивні думки, адже готуємо паску - святий хліб".
Паска, зізнається Леся Осадчук, водночас і «звичайна», але дуже смачна: тісто легко робиться, а після випікання пористе і не дуже розкришується.
Рецепт від Лесі Осадчук
1 кг борошна (також залишаємо запас борошна на домішування)
2 склянки теплого молока
100 г дріжджів
10 жовтків яєць
250 г масла (можна олію без запаху, але я зазвичай таки беру масло)
250 г цукру
200 г родзинок
100 г цукатів
пів чайної ложки солі
цедра, ванільний цукор.
Спочатку потрібно розчинити дріжджі у теплому молоці, додати кілька ложок борошна і кілька ложок цукру, поставити в тепле місце. Тим часом розтерти жовтки з цукром і ванільним цукром до піни.
Коли розчин забродить (на це йде хвилин 15-20) – вилити його в широку миску з пересіяним борошном і сіллю, злегка перемішати, додати перетерті жовтки і замісити. Якщо рідини забагато – підсипати борошна. До замішеного тіста додати тепле розтоплене масло і ще раз вимісити до гладкості, щоб увібрався жир. Додати родзинки, цукати, цедру.
"Зазвичай я додаю в паску світлі родзинки, перед тим настояні у коньяку або ромі, — ділиться кулінарним секретом Леся Осадчук. — Цукати роблю з помаранчевих шкірок. У паску нарізаю їх дрібно. Також завжди додаю цедру з цитрини (перед тим її ошпарюю), тру на тонкій терці цедру і заливаю її столовою ложкою коньяку, щоб схопилися ефірні олії. Апельсин просто видавлю до тіста.
Обережно вимісити, накрити рушничком і поставити в тепле місце".
Коли тісто підросте удвічі в об’ємі, вим'яти, розкласти у форми, накрити і дати знову "підрости".
Коли паски "підростуть" – змазати верхівки збитим з цукром білком, для смачної хрусткої шкоринки і спекти в духовці (200°C), випікати біля 40-50 хвилин.
"Виймаємо паски з форм холодними, а от як прикрашаємо, тут вже фантазує моя донечка Вікторія", — підсумувала Леся Осадчук.