Наймогутнішою зброєю українців є їхня мова. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив письменник Василь Шкляр, аналізуючи причини збройного конфлікту на Донбасі і анексії Криму. Окрім іншого, пан Шкляр розповів про те, якою він бачить роль українських письменників у допомозі Україні та розповів про власні плани щодо нової книги. — Якою Ви бачите роль літераторів у...

 З НАГОДИ ЮВІЛЕЮ 5 лютого у нашої дорогої сусідки та хрещениці Наталії Володимирівни Марцевич ― ювілей. Ми захоплюємося нею, як прекрасною господинею, в якої завжди чудовий порядок і в домі, і на подвір’ї. Наталя ― гарна мама, бабуся і свекруха. Разом із чоловіком вони виростили чотирьох гарних трудолюбивих синів: Сергія, В’ячеслава, Євгенія та Олександра. Багато...

ДО РІЧНИЦІ ВИЗВОЛЕННЯ ЛЕБЕДИНА ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ Під час окупації Лебедина німцями в роки Другої світової війни Григорій Бондаренко, якому було на той час 15 років, потрапив під перший набір остарбайтерів: 17 травня 1942 року його забрали в Німеччину. Однак він захворів і був відправлений у лікарню при німецькому таборі. Лікар, після огляду хворого, сказав,...

Іван Макарович Гончар, уродженець села Лип’янка Шполянського району, безумовно є унікальною постаттю в українському літописі. Його доробок є неоціненною культурно-духовною спадщиною для всіх наступних поколінь України. Він задумався над збереженням артефактів народної культури ще під час Другої світової. В 1950-х він почав збирати свою колекцію у приватному будинку на Печерську в Києві. Радянська влада намагалася...

14 років працює в міському ДНЗ №1 «Ялинка» Галина Петрівна Слюсар. А педагогічний стаж її нараховує понад 33 роки. Вона — улюблений вихователь багатьох поколінь дітей. І не уявляє свого життя без дитячого садка, без її гамірливих, допитливих чомусиків. Для неї щастя — в дітях, яким щодня дарує свою любов, турботу. Вона проникає в кожну...

Коли шполянці Валі Толчініній виповни­лося сім років, вона твердо вирішила записатися до школи мистецтв на за­няття фортепіано, про своє бажання розповіла своїй мамі. Ольга Іванівна не зна­ла тоді, що її дитина обрала в той день свою долю, вага­лася, чи варто купляти до­рогий інструмент, щоб Валя займалася вдома вивченням музичних п’єс. Та виконала побажання доні і...

На виході з нашої вулиці Кошового на вулицю Шевченка у 70—80-х роках минулого століття стояла хатинка, в якій жила жінка-трудівниця, вдова, мати двох синочків-соколиків, як ми їх називали, Василина Петрівна Тесленко-Олійник. Хлопці її росли працелюбними, добрими, успішно навчалися в школі, дружили з однолітками. Так виховала їх мати. Сім’я власними силами будувала свою хату, тому цінувала...

(Продовження. Початок в №№30— 32, 35, 36, 38, 42, 44, 46, 52 за 2015-ий рік). Іще одне жіноче обличчя з нашої війни. У житті вона — Марина, родом із Полтави. А її позив­ний «Іскра». Війна відірвала її від філологічних студій у столичному університеті імені Тараса Шевченка. Власне, все в неї розпоча­лося з Майдану, де вона...

Він усміхається їй з небес... Десь з-за хмар лине на Землю його голос: «Мамо! Не плач... Ти тільки не плач, моя ріднесенька...». Він благає її пробачити за сльози і невимовний біль, що приніс, пішовши назавжди у Вічність… Та так розпорядилась доля, а по-іншому він про­сто не міг… Його серце зупинилося рік тому ― 20 січня...

Швидкоплинне життя, якому господар лише Господь і написана Ним доля, не в кожного буває таким насиченим і багатим на велике число людей, котрі шануватимуть і берегтимуть пам'ять про людину, як цінний дар. Із сумом ми сприйняли звістку про те, що наш товариш і колега, людина праці і невичерпної енергії, — П’яних Василь Васильович, відійшов у...